Україні 30: чим запам’ятався найкризовіший рік — чим запам'ятався 1993 рік

Страйк шахтарів, знецінення купоно-карбованця, проблема приналежності Севастополя і Криму, перша участь у збройному конфлікті, побудова доброзичливих відносин з європейськими державами… Це найвідоміші моменти, завдяки яким запам’ятався третій рік незалежності України. 

Україні 30: чим запам’ятався найкризовіший рік  — чим запам'ятався 1993 рік

ФОТО: Свої.City

Але варто згадати й про багато інших цікавих нюансів, про які й досі пам’ятає старше покоління наших співвітчизників

Саме 1993 рік запам’ятався поширенням легендарної (або скоріш горезвісної) «кравчучки». «Кравчучка» являти собою візок для ручного перевезення вантажів. Вона мала форму L-подібної металевої рами з двома колесами. Прості українці віддавали «кравчучці» перевагу через її компактність та простоту виготовлення у порівняння з іншими подібними візками. Вона мало важила, але при цьому могла переміщувати вантаж до 100 кг.

Україні 30: чим запам’ятався найкризовіший рік  — чим запам'ятався 1993 рік — фотоФото: Українська правда

Подібні до «кравчучок» возики з'явилися в Україні ще на початку ХХ століття. Найчастіше ними користувалися роздрібні торгівці та дачники. Проте в українській історії вони завжди будуть асоціюватися з першим президентом Леонідом Кравчуком. Саме в той час в країні розвивався відкритий ринок і мале приватне підприємництво. Бізнесмени-початківці активно використовували «кравчучки» для перевезення своїх нехитрих товарів, призначених на продаж.

Своєрідним символом повальної економічної кризи стало те, що перші класичні «кравчучки» почали випускати на київському авіазаводі. Просто кажучи, підприємство, що спеціалізувалося на виготовленні авіатехніки, переключилося на створення звичайних візків для перевезення товару.

Довгий час українці поняття не мали, що таке секта. В Радянському Союзі діяльність релігійних громад завжди була під тиском держави, а надто, коли йшлося про офіційно незареєстровані спільноти. У 1993 році на повний голос про себе заявило угруповання «Біле братство».

Сектантів очолювали Юрій Кривоногов та Марія Цвигун, яка проголосила себе, ні багато ні мало, Марією Деві Христос, одночасним уособленням Ісуса Христа, його матері та нареченої. Сектанти відкрито проповідували скорий кінець світу та намагалися підготуватися до нього так, як самі це розуміли. Українська Православна Церква Київського патріархату рішуче засудила «Біле братство» і закликало вірян уникати контакту з цим угрупованням.

10 листопада 1993 року, в останній день оголошеної «Великим білим братством» декади покаяння, Марія Цвігун і кілька десятків членів «Білого братства» здійснили спробу захопити Софійський собор у Києві та провести там свій молебень. Проте рішучі дії міліції завадили цій провокації. Марія Деві Христос  та Юрій Кривоногов були заарештовані. Приблизно за пів року після цих подій вийшов з повинною третій керівник «Білого братства» Віталій Ковальчук, котрий називав себе Йоанном Павлом II.Україні 30: чим запам’ятався найкризовіший рік  — чим запам'ятався 1993 рік — фотоФото: Релігійно-інформаційна служба України

Хоча основна діяльність «братства» і була придушена, угруповання ще протягом десятиліть відроджувалося, зникало і знову відроджувалося. «Свіжі» проповіді "Білого братства" і сьогодні можна знайти на YouTube.

Звісно, що для України це була погана реклама і часто міжнародні експерти проводили паралелі між «Білим братством» і горезвісною японською сектою «Аум Сінрікьо», яка за два роки після спроби «братчиків» захопити Софіївський собор, здійснила смертоносну хімічну атаку у японському метрополітені. Причина та сама - очікували на кінець світу. 

Втім, не сектами єдиними. Українська православна Церква також активно розвивалася і її популярність серед українців ставала все більш відчутною, особливо після того, як 21 жовтня 1993 року, під час Всеукраїнського Православного Собору єпископа Василя Романюка було обрано Патріархом Київським і всієї Руси-України УПЦ КП. Патріаршим ім’ям єпископа Василя стало Володимир. Так Українська Церква засвідчила свій курс на відділення від метрополії у Москві. 

У 1993 році в Україні починає зростати інтерес до нашої історичної минувщини, особливо до нерозкритих таємниць. Розуми українських науковців та дослідників починає розбурхувати легенда про "золото Полуботка". Йдеться про велику кількість золота, яке 1723 року український гетьман Павло Полуботок нібито залишив на зберігання в одному з англійських банків.

У листопаді 1723 року гетьмана Павла Полуботка заарештували та ув'язнили в Петропавловській фортеці. Якщо вірити легенді, перед арештом Полуботок таємно віддав на зберігання 200 тисяч золотих монет банку в Англії під 7,5 %. Сума грошей, банк і відсотки варіюються в різних варіантах: деякі джерела указують на дві бочки із золотом, 2,5 % і банк Британської Ост-Індської компанії. У заповіті Полуботок нібито залишив 80 % своїх скарбів для майбутньої незалежної України, а 20% - своїм нащадкам.

Втім, на сьогодні не збереглося жодних письмових документів, що підтверджували б таку транзакцію. Навряд Україна коли-небудь отримає легендарне золото. Україні 30: чим запам’ятався найкризовіший рік  — чим запам'ятався 1993 рік — фотоФото: На скрижалях

Але легенда надихнула українських кінематографістів. У 1993 році на кіностудії імені Олександра Довженка було відзнято фільм «Вперед, за скарбами гетьмана!» режисера Вадима Кастеллі.

Сюжет фільму наступний: у давнину український гетьман відіслав зі своїм сином скарби в британський банк, сподіваючись, що згодом Україна позбудеться ярма й тоді золото допоможе розбудувати нову державу. Повідомив він синові й код. Уже в наш час за нащадком гетьмана Іваном Полуботком, хлопцем флегматичним і не надто розумним, полюють агенти КДБ і чужоземні шпигуни, щоб за його допомоги здобути скарби.

Спортивні досягнення 

І не варто забувати, що ніяка криза не завадила розвитку українського спорту: 21 лютого 1993 року у Донецьку український легкоатлет Сергій Бубка встановив світовий рекорд у стрибках із жердиною в закритих приміщеннях — 6м 15см.

Цей рекорд протримався майже 21 рік

15 лютого 2014 року його побив французький легкоатлет Рено Лавіллені, який стрибнув на висоту 6 м 16 см.

1993 рік запам’ятався українцям економічною кризою, страйками шахтарів та участю у збройному конфлікті. Не кажучи вже про діяльність секти міжнародного масштабу. Але українці жили далі, здобуваючи нові перемоги, процвітаючи на ниві культури та спорту. І це дарувало нашому народу надію на нове майбутнє, в якому усі труднощі та кризи буде подолано.

Раніше видання Postfactum повідомляло: Олімпіада. Як все починалося.

Також ми писали про те, що 1 серпня відзначаємо День Повітряних сил Збройних Сил України.

Крім того, ви можете дізнатися, про дзеркала - містика і марновірство.

zoom-images