Система корпоративного управління, як третейський суддя між менеджментом і акціонерами

Як система корпоративного управління регулює відносини між менеджментом і акціонерами? Як забезпечується синхронізація цілей між акціонерами й менеджментом? Які основі функції системи корпоративного управління в процесі створення балансу між менеджментом і акціонерами?

Про це розповість Олена Нусінова, Д.Е.Н. MBA, DBA, експертка з корпоративного управління.

Пані Олено, нагадую нашим читачам що ми в останньому інтерв’ю говорили про кровоносну систему, яка називається корпоративне управління, про її суто українську модель, яка сформувалася під час кризи, про нові функції Наглядових Рад під час кризи.  Прийшов час поговорити про те, як система корпоративного управління регулює відносини всіх учасників. За яких умов все працює, як швейцарський годинник. 

- Олено,  то як система корпоративного управління регулює відносини між менеджментом та акціонерами?

Корпоративне управління за своїм змістом регулює процеси об'єднання та взаємодії акціонерів, товариств та менеджерів в компаніях зі складною структурою. 

Це ефективний засіб швидкісного розвитку компанії. Мета — поєднати два типу учасників  компаній (менеджерів та акціонерів):

• внутрішні учасники організації — компанії, акціонери, органи управління компанією, управління бізнесом;
• зовнішні учасники — друга держава, зацікавлена у виплаті податків, виконання соціальних зобов'язань;
• кредитори — ті, перед ким корпорація має зобов'язання, контрагенти компанії, кінцеві споживачі послуг, а також ті, з ким компанія пов'язана цивільноправовими відносинами, громадяни — споживачі.

- Як забезпечується синхронізація цілей між акціонерами й менеджментом? 

Потрібно вибудувати та реалізувати стратегію розвитку. Стратегія передбачає такі функції:

• забезпечити максимізацію вартості підприємства; 
• забезпечити контроль за якістю менеджменту;
•  забезпечити врахування інтересів представників груп акціонерів та зацікавлених осіб.

Корпоративне управління встановлює мир між учасниками. Якщо цього вдасться досягти, то компанія працюватиме злагоджено. Система передбачає наявність моделі, що захищає інтереси учасників компаній. Вона складається з принципів та механізмів. 

- Чи можете дати приклад лайфхак, як практично зʼясувати цілі акціонерів і компанії, щоб вони не суперечили одне одному? 

Для того, щоб, як то кажуть, всі були на одній сторінці, треба ідентифікувати цілі.

Як приклад, можна сформувати 50-100 запитань, на які представники акціонерів хотіли б мати відповіді. Потім менеджмент має провести плідну роботу і надати відповіді на ці питання. Ну, а далі — сумісно розглянути відповіді, дійти до спільного висновку.

Учасники повинні дотримуватися загальнолюдських принципів: чесність, публічність, відповідальність, співробітництво, взаємодія.

- Чим загрожує відсутність балансу між акціонерами й всіма органами корпоративного управління взагалі і під час кризи зокрема? 

Роз синхронізацією. Внутрішні конфлікти несуть шкоду не тільки робочому процесу, але й привабливості підприємства в цілому. Приватні компанії з нездоровим кліматом завжди вразливі до рейдерських атак. А в деяких випадках відсутність контролю і взаємодії може призвести й до повної втрати бізнесу.

- Зараз все так швидко змінюється — і ситуація в країні, і, можливо, умови власника. Як на це реагувати ? Чи потрібно змінювати модель корпоративного управління?

А може потрібно пливти за течією  — тобто, робити все за загально затвердженою моделлю? 

Ми зараз живемо в епоху невизначеності. Світ став досить швидким, що впливає на те, як ми можемо жити за затвердженою моделлю. Те, що було актуальне вчора, сьогодні взагалі не релевантне. І взагалі — майбутнє може бути багатоваріантним, особливо зараз. І, розумієте, ті спеціалісти, які насправді займаються корпоративним управлінням, є архітекторами майбутнього.

Може бути перехідна модель, яка потім трансформується в щось постійне — сучасні умови адаптації до нових потреб і акціонерів, і підприємства. Взагалі є така думка, що ми можемо опинитися у VUCA-світі — просто модифікувати все треба краще. Взагалі-то, ця модель — це правила поведінки, спільне бачення, а не бачення когось одного. Менеджмент може повірити в доцільність моделі, але примусити учасників процесу жити в тому, що вони відторгають, неможливо. Має бути завжди баланс.

- Назвіть, будь ласка, основі функції системи корпоративного управління в процесі створення балансу між менеджментом та акціонерами?

 Задля побудови системи необхідно виконання таких цілей:

• підвищення прибутку компанії;
• встановлення системи розвитку компанії; 
• забезпечення дотримання пунктів чинного законодавства для контролю діяльності;
• розподіл інформації між учасниками управлінської роботи.

Завдання мають бути закликом до дії для учасників, їх необхідно узгодити та розподілити між учасниками. Побудова цілей та завдань призведе до:

• збільшення прибутку компанії; 
• лідерства на корпоративному ринку; 
• дотримання інтересів кожного.

По-перше, визначається мета — навіщо все робиться. По-друге, вирішуються проблеми наступних блоків:

• прав та обов'язків акціонерів; 
• роботи органів соціальної відповідальності; 
• наявності доступу до інформації про компанію.

Щодо структури, то її треба приміряти на практиці. Механізми, методи реалізації, моделі, системи — це запорука успішної конструкції для компанії.