День фармацевтичного працівника: чому Україна відзначає 18 вересня

Українські фармацевти традиційно відзначають своє професійне свято в третю суботу вересня, починаючи з 1999 року. Тоді нове професійне свято ініціювало Міністерство охорони здоров'я України, а 7 вересня 1999 року другий президент України Леонід Кучма.

У нашій країні налічується понад 350 тис. Фармацевтичних працівників, які працюють в фармкомпанії, дослідницьких лабораторіях, аптеках, медичних установах і т.д. 

На особливу увагу заслуговує той факт, що в останні роки фармацевтична промисловість в Україні дуже активно розвивається: великі іноземні компанії відкривають виробництва в нашій країні й випускають тут все більше препаратів. Найбільше виробляють ліки для серцево-судинної системи, знеболювальні, вітаміни, препарати для дихальної й травної систем, ліки проти ендокринних проблем, антибіотики.

 Початок фармацевтичної промисловості

Сучасна фармацевтична промисловість бере свій початок з двох джерел:
аптеки, які перейшли на оптове виробництво ліків, таких як морфін, хінін і стрихнін, в середині 19 століття;
компанії з виробництва барвників і хімічних речовин, які створили дослідні лабораторії й відкрили медичні програми для своїх продуктів, починаючи з 1880-х років. Мерк, наприклад, починав як невеликий аптечний магазин в Дармштадті, Німеччина, в 1668 році, почавши оптове виробництво ліків тільки в 1840-х роках.
Аналогічно, Шерінг в Німеччині; Хоффманн-Ла Рош у Швейцарії; Берроуз Уеллком в Англії; Етьєн Пуленк у Франції; і Еббот, Сміт Клайн, Парк-Девіс, Елі Ліллі, Сквібб і Апджон в США - всі вони починали як аптекарі й постачальники ліків в період з початку 1830-х до кінця 1890-х років.

Інші фірми, чиї імена сьогодні користуються визнанням, починали з виробництва органічних хімікатів (особливо барвників), перш ніж перейти на фармацевтику. До них відносяться Agfa, Bayer і Hoechst в Німеччині; Ciba, Geigy і Sandoz у Швейцарії; Imperial Chemical Industries в Англії; і Pfizer в США.

Рецепти ліків з патентами на лікарські засоби насправді не були запатентовані, хоча формули зазвичай трималися в секреті.  Злиття цих двох типів фірм в єдину фармацевтичну галузь відбулося у зв'язку з появою фармацевтичної хімії й фармакології як наукових областей в кінці 19 століття. Орієнтовані на виявлення та приготування синтетичних наркотиків і вивчення їх впливу на патологічні стани, обидві дисципліни були тісно пов'язані з розвитком галузі.^{фото: з відкритих джерел}
Фармацевтичні фірми, що вперше з'явилися в Німеччині в 1880-х роках і зовсім недавно в США й Англії, встановили відносини співпраці з академічними лабораторіями. В результаті обміну методами досліджень і результатами основна увага була приділених барвників, імунних антитіл і іншим фізіологічно активним агентам, які будуть реагувати з хвороботворними організмами. Постулат Пола Ерліхома в 1906 році після більш ніж десятирічних досліджень концепція про те, що синтетичні хімічні речовини можуть вибірково вбивати або паралізувати паразитів, бактерії та інші інвазивні хвороботворні мікроби, в кінцевому підсумку призведе до масштабної програми промислових досліджень, яка триває по теперішній час.

Вже на початку 19 століття хіміки змогли витягти й сконцентрувати традиційні засоби на рослинній основі, що призвело до появи таких методів лікування, як морфін і хінін. До початку 20-го століття застосування аналогічних методів до систем тварин привело до виділення адреналіну (адреналіну) в якості першого гормону, який можна було використовувати в якості лікарського засобу.

Тим часом синтетична органічна хімія розвивалася як промислова дисципліна, особливо в галузі створення барвників, отриманих з кам'яновугільної смоли. Це був всього лише короткий крок від фарбування клітин, щоб зробити їх більш помітними під мікроскопом, до фарбування клітин, щоб убити їх.  ^{фото: з відкритих джерел}
 Хіміки незабаром модифікували сирі барвники та їх побічні продукти, щоб зробити їх більш ефективними в якості ліків. Ранні результати досліджень продовжують застосовуватися і сьогодні; наприклад, N-ацетил-п-аминофенол, активний інгредієнт Тайленола і Панадола, є швидкодійний метаболит анальгетиків ацетаніліду іфенацетин, створених в німецьких лабораторіях в 1880-х роках.

У 1897 році хімік з Bayer Фелікс Хоффманн вперше синтезував аспірин, ще один основний продукт наших аптечок. В кінці 19 століття також було розроблено кілька важливих вакцин, в тому числі проти правця і дифтерії.

 Хімія і фармацевтика

Теорія, що зв'язує хімічну структуру з фармацевтичною активністю, виникла в результаті взаємодії експериментальних результатів випробувань на тваринах і людях з використанням вакцин, антитоксинів і антитіл з хімічними знаннями про барвники і їх молекулярних структурах. Ця теорія структури-активності надихнула Ерліха лікаря імунолога, на проведення тривалого і систематичного курсу досліджень, результатом якого став антисифилитический Сальварсан (ліки проти сифілісу), часто вважається першою систематично винайденої терапією.  ^{фото: з відкритих джерел}
Все більше важлива роль хіміка і хімічної науки в фармацевтиці на початку 20-го століття зображений в історії Відділу медичної хімії Американського хімічного товариства. Він був заснований в 1909 році як Відділ фармацевтичної хімії через рік після того, як ACS (American Chemical Society) заснувала дивізійну структуру.

Хіміки в США отримали новий статус і роботу в промисловості завдяки вимогам до точного аналізу ліків, що містяться в Законі про харчові продукти та ліки 1906 року. Але США хіміки рідко мали свободу створювати нові ліки, і щодо небагато компаній виробляли складні методи лікування. Ця діяльність була значною мірою монополізована німецькими хіміками, які працюють спільно з найбільшими німецькими хімічними компаніями.

Блокади Першої світової війни змусили американських хіміків повторити німецькі процеси виробництва таких ліків, як аспірин, Сальварсан і веронал, потужне снодійне, корисне для полегшення болю від бойових ран. У 1920 році відділ ACS перейменував себе в Відділ лікарських засобів, щоб показати зміну акценту воєнного часу з аналізу на синтез. Все більше наближаючись до дослідницьких функцій, в 1927 році відділ отримав свою нинішню назву.  ^{фото: з відкритих джерел}
 Попри те, що до 20-го століття фармацевтична промисловість значною мірою не регулювалася державними органами, вона поставати перед труднощами в диференціації своєї продукції від виробників патентованих ліків, чиї секретні рецепти, по суті, не були запатентовані. Професійні організації, в тому числі національні асоціації лікарів, групи фармацевтів і національні формуляри (які ведуть своє походження від фармакопеї 1498 роки для аптекарів Флоренції, Італії), встановлюють стандарти виробництва й іноді викривають помилкові твердження, зроблені щодо медичних інгредієнтів.

Розробка антитоксина від дифтерії в 1890-х роках і наступні випадки неактивних або забруднених доз привели до того, що міністерства охорони здоров'я Німеччини та Франції провели випробування і нагляд за біологічними препаратами; аналогічним чином, Гігієнічна лабораторія США була уповноважена ліцензувати виробників відповідно до Закону про контроль за біологічними препаратами 1902 року.

Однак повноваження державних регулювальних органів з видалення продуктів з ринку або обмеження рекламних вимог були обмежені в США, Європі та інших країнах. Більші компанії підтримали додаткові законодавчі заходи, в тому числі Закон про харчові продукти та ліки 1906 року в США й аналогічні закони в ряді європейських країн, які забороняли фальсифікацію і змушували виробників вказувати інгредієнти на етикетках продуктів.

Проте на початку 1930-х років більшість ліків продавалося без рецепта, і майже половина з них була приготовлена фармацевтами на місцевому рівні. У багатьох випадках лікарі видавали ліки безпосередньо пацієнтам; компанії часто постачали лікарів своїми улюбленими препаратами. У той час як медична професія була добре відома в Європі і Америці, фармацевтична промисловість тільки починала розробляти ліки для лікування болю, інфекційних захворювань, серцевих захворювань і інших недуг. 

Пряме застосування хімічних досліджень в медицині здавалося перспективний, але лише кілька речовин недавно виділені вітаміни й інсулін, виявилися більш ефективними, ніж методи лікування, доступні на рубежі століть. Положення галузі на стику науки, медицини й зростальних ринків охорони здоров'я, проте, заклало основу для вибухового зростання.