8 квітня — Міжнародний день циган. Етнічна група рома́ — одна із західних гілок циган

Рух за громадянські права рома почалося в Лондоні, і з 1990 роки 8 квітня відзначається як Міжнародний день ромів. На Першому Всесвітньому конгресі ромів (8 квітня 1971 р.) 23 представники з дев'яти країн обговорили важливі соціальні та культурні питання. Тоді ж були засновані гімн і прапор громади рома - два важливих символу міжнародного руху за громадянські права рома.

Прапор і гімн циган 8 квітня — Міжнародний день циган. Етнічна група рома́ — одна із західних гілок циган

Фото:esthinktank.com

Синій колір у верхній частині й зелений в нижній частині представляють небо і землю. Крім того, прапор рома по центру містить червону чакру, також звану колесом зі спицями. Чакра вказує на індійське коріння циган. Індійський прапор також містить чакру.

Вже на Першому з'їзді рома дискримінаційний термін «циган» був замінений на самоназву «рома».

На додаток до відзначення початку руху за громадянські права рома, 8 квітня також поминають пам'ять жертв Голокосту. Понад 500 000 рома загинули під час «Porajamos».

Навіть сьогодні рома піддаються дискримінації й соціальному ущемленню. По всьому світу цигани живуть на периферії суспільства у своїх міських кварталах, хащах або тимчасових притулках. Вони систематично не отримують шкільної освіти, медичного обслуговування, роботи й житла, і крім цього, постійно стикаються з расистськими нападами й дискримінацією.

Історія рому

Звідки взялися рому? Як довго вони живуть в Європі? Яка у них релігія? Наші знання про історію життя рома дуже обмежені. Практично немає окремих письмових джерел, фактів, дат і цифр, що пояснюють кліше і забобони.

Джерела

Ні письмових джерел, майже вся інформація збиралася і передавалася рома протягом століть, і дуже багато залишається прихованим. 8 квітня — Міжнародний день циган. Етнічна група рома́ — одна із західних гілок циган — фото 1 Фото: thesocialhistorian.com
Предки рома відбуваються з Індії або сьогоднішнього Пакистану. Вони мігрували з 8-го по 10-й століття через Персію, Малу Азію або Кавказ (Вірменію). А в 13-му і 14-му століттях їх шлях проходив через Грецію і Балкани до Центральної, Західної й Північної Європи; а звідти в Америку. Можливо, існував ще один міграційний шлях через Північну Африку в Іспанію. Однак джерела про цей шлях дуже мізерні.

Прибуття в Європу

В Європі цигани були «новими чужинцями». Вони відрізнялися від місцевих жителів зовні, своїми культурними традиціями й мовою. Їх називали «татарами» (Північна Німеччина, Скандинавія), «єгиптянами» (Англія, Франція), «Богемії» (Франція) або дуже часто «язичниками». З 14 по 15 століття їх називають «чінгарі» або «люди фараона», що перекладається як «цигани». Ця термінологія існує в угорському, румунському, слов'янських і романських мовах.

Історія рому сильно відрізняється від регіону до регіону в Європі. У Східній Європі їх часто робили кріпаками або навіть рабами. У Центральній Європі, сінті, як підгрупа рому, в кінці 15 століття були оголошені поза законом.

Романи - мова рома

Романські мови, мову рома та сінті, пов'язаний з індійським санскритом. Протягом століть цигани розвинули різні діалекти, так що часто згадується, наприклад, про «німецьке циганському» або «угорському циганському». Деякі групи рома втратили свою мову протягом своєї довгої історії, особливо з-за маргіналізації й спроб насильницької асиміляції.

Перш за все, циганський — це усну мову. У різних регіонах Європи були й реалізуються проєкти з написання та стандартів циганської мови, не завжди за участю тих, кого це торкнулося. Були більші проєкти в ранньому Радянському Союзі, в Польщі, а також в Німеччині. 8 квітня — Міжнародний день циган. Етнічна група рома́ — одна із західних гілок циган — фото 2 Фото: it.quora.com

Культура

Власні судження циган свідчать, перш за все, про великий культурної неоднорідності й різноманітності між групами рома в Росії, в Німеччині або в Іспанії. Що їх об'єднує, так це визнання сім'ї та родичів за межами основних сімей, повагу до людей похилого віку, використання їх власної мови, що не менш важливо, усвідомлення давньої дискримінації й знання націонал-соціалістського геноциду.

Культура описує більше, ніж традиції та ставлення до життя. Рома відомі у населення Європи протягом століть, завдяки оригінальній музиці та танцям. Варто відзначити, що циганська музика знайшла своє власне висловлювання в класичній музиці, наприклад, у Ференца Ліста, або в джазі Джанго Рейнхардта, який сформував новий стиль джазу.

Особливе значення має мистецтво оповідання історій. Деякий час існувала література з циганськими історіями, але в основному написана відповідно національною, а не на циганській мовою.

Релігія

У ромів немає своєї релігії. Вони належать до різних релігій або конфесій, у багатьох випадках вони є мусульманами або православними в Південно-Східній Європі, католиками й протестантами в Центральній Європі, а також членами вільних церков по всьому світу.

Протягом століть рома називалися «язичниками», хоча, як кажуть джерела з XVI століття, їхні діти хрестилися серед християн, тому що християни були незалежні від відповідної деномінації. Як правило, рому не грали ніякої ролі в житті суспільства; в багатьох випадках вони взагалі не були помічені церквами, а якщо і так, то більшою мірою як підривний фактор. 8 квітня — Міжнародний день циган. Етнічна група рома́ — одна із західних гілок циган — фото 3 Фото: flickr.com

Церква і рома

Історія почалася з непорозуміння. Коли рома прибутку в Центральну Європу в кінці 14 —  початку 15 століть, вони вважалися паломниками. Відповідно, королі й князі постачали їх грамотами, які дозволяли їм переходити між землями. Але з плином часу рому «циганами», з точки зору європейського християнства «язичниками».

Якщо їх вважали язичниками, це не означає, що були зроблені величезні зусилля, щоб привести їх до християнської віри. Мартін Лютер в деяких місцях згадував «циган». Його пропозицію ставитися до євреїв «як циган» показує, що він сприймав їх як переслідувану групу.

Це також показує, що він прийняв переслідування і погрожував аналогічним чином звертатися з євреями як з «нехристияни». За ним послідували протестантські князі Центральної Європи. Приблизно в той же час католики на Тридентском соборі вирішили, що «циган» не повинні терпіти в громадах.

У націонал-соціалістичної Німеччини правителі доручили церквам і їх духовенству чистити старі церковні книги на предмет «циган». «Циганські» звіти повинні доповнювати генеалогічні таблиці расових дослідників і надавати інформацію про ступінь так званого «циганського походження».

Ця церковна інформація допомогла організувати депортації в табори смерті. Церква майже не чинила опору. Мало хто священнослужителі відмовилися співпрацювати.

Кожен з нас може по різному ставитися до Міжнародного дня ромів. Але коштує не залишатися байдужим до дискримінації та утисків народів, в не залежності від походження, кольору шкіри й віросповідання.

Раніше портал Post.factum писав про, Найзагадковіші народи планети, про існування яких мало хто знає.


Вам має сподобатися
zoom-images