4 липня 2021 року відзначаємо День військ ППО Збройних Сил України.

Кожну першу неділю липня в Україні відзначають День військ ППО Збройних Сил України. Вірніше сказати, офіційно відзначали в період з 1997 року по 2007 рік.

Свято було засновано указом Президента України від 2 липня 1997 року. Але у 2007 році указом вже наступного Президента України було встановлено День Повітряних Сил Збройних Сил України, а День військ ППО Збройних Сил України був скасований.

Вперше військові підрозділи по боротьбі з повітряними нападами з'явилися на території України (тоді входила до складу Російської імперії) в кінці 1914 року. Це було під час Першої світової війни й було пов'язане з необхідністю боротися з літаками противника. Комплектація цих підрозділів нічим не відрізнялася від звичайних піхотних військ. В основному кулемети й легкі артилерійські знаряддя.

Ефективність таких підрозділів призвела до того, що після Першої світової війни, вже в СРСР, були створені війська протиповітряної оборони.

Із загального визначення ППО слід, що це сукупність заходів спрямованих на забезпечення захисту від повітряних загроз. Варто відразу зазначити, що об'єктами протидії ППО є не тільки літаки, але і ракети (в тому числі балістичні).

Система захисту переслідує дві основні мети. По-перше, щоб захистити батьківщину від нападу і звести до мінімуму втрати техніки й людей, і дати силам оборони можливість битися так довго, як це необхідно. По-друге, для стримування агресорів, щоб вони усвідомили, що їм доведеться вкласти дуже великі кошти на зброю, людські ресурси та навчання, якщо вони захочуть почати й просувати війну.

Першою подією, яке несло військову небезпеку з повітря, можна вважати використання ракет у війні 1232 року, під час військової облоги Кайфена, колишньої столиці китайської провінції Хенань. Тоді ракети використовувалися для підпалу наметів і плетених укріплень.

Європейські технології перетворили ці ракети в велику і далекобійну зброю. У 1807 році, наприклад, Копенгаген і великий французький флот в його гавані були майже повністю знищені британської морської атаки із застосуванням тисяч ракет.

Як тільки людина стала освоювати повітряний простір, військові вже відразу розглядали перспективи використання авіації у військових цілях. Масове використання авіації у військових цілях, як ми вже згадували, почалося в Першу світову війну. На той момент найрозвиненішими в цьому напрямку країнами були Росія, Німеччина і Франція.

В ті часи, основний упор авіації робився на розвідувальну діяльність. Відповідно, з'явилися війська протиповітряної оборони не мали особливої прерогативи в розвитку армій. Все змінилося в 30-х роках. Першою ластівкою в розвитку ППО стало винахід радара, приладу здатного виявляти літаки на відстані. Дана подія сталася в лютому 1935 року. ^{фото: airminded.org 
Фотографія японського імператора Хірохіто, зроблена до Другої світової війни, оглядав ряд акустичних локаторів літальних апаратів (War Tubas), встановлених на чотириколісних вагонах, зроблена в 1930-х роках.} 

^{До розробки радара під час Другої світової війни військові сили протиповітряної оборони використовували ці пристрої для визначення місця розташування майбутніх літаків противника, прислухаючись до звуку їх двигунів.} 

^{Кожен локатор складається з двох пар комбінованих детекторів, однієї пари по горизонтальній осі й однієї пари по вертикальній осі. Вихід кожної пари приєднаний гумовими шлангами до навушників типу стетоскопа, які носить технік. Використовуючи їх стереофонічний слух і обертаючи вісь рупора до тих пір, поки шум літака не буде звучати «по центру» в навушниках, можна визначити азимут і висоту літака.}

А основною дією, що спричинило якісний стрибок у розвитку протиповітряної оборони, як завжди, стала війна. На цей раз Друга світова. Вже до 1941 року військові протиповітряні системи провідних країн містити: радари, винищувачі, зенітні ракетні комплекси, наземних спостерігачів і центри управління. Але перевага німецької авіації змусило країни-союзники удосконалювати свої системи протиповітряної оборони в постійному режимі.

Саме тоді з'явилися перші двомоторні винищувачі-бомбардувальники, пройшли перші нічні авіаційні операції і т.д.

Але найстрашнішим явищем, в повітряної безпеки, стала поява балістичної ракети. Перша справжня балістична ракета - та, яка має короткий період польоту з двигуном, продовжує рухатися по балістичної траєкторії за межами атмосфери, а потім повертається до точки удару на Землі - була розроблена в кінці Другої світової війни. Серйозні спроби знайти захист від балістичних ракет почалися незабаром після того, як перший німецький Фау-2 врізався в Лондон.  ^{Фото: перша балістична ракета}

Поява ядерної загрози, наступний початок «холодної» війни й перегони озброєнь, стали тригером для божевільних вкладень передових країн в розвиток систем протиповітряної оборони. Протистояння США і СРСР породило безліч масштабних проєктів спрямованих як на атаку супротивника з повітря, так і на захист від таких загроз.

У 1972 році Радянський Союз і США оголосили про перший Договорі про обмеження стратегічних озброєнь (ОСО-1), а також про угоду, що обмежує оборонні системи - Договорі по ПРО. Обидві країни погодилися, що ефективні заходи щодо обмеження систем протиракетної оборони призведуть до зниження ризику початку війни із застосуванням ядерної зброї. При одночасному досягненні обох цих угод, учасники переговорів намір забезпечити стратегічну стабільність, зупинивши великомасштабне розгортання стратегічних оборонних систем, намагаючись обмежити наступальні сили.

Загальна мета Договору по ПРО (протиракетної оборони) - перешкодити будь-якій стороні, розгорнути загальнонаціональну систему протиракетної оборони на своїй території.

Саме завдяки розумінню глобальності наслідків від застосування балістичної зброї, наддержави стримували один одного посредствам світових домовленостей. І так тривало до розпаду СРСР, після чого відбулося скорочення бюджетів в балістичній гонці.  ^{Фото: hindustantimes.com}

В останні десятиліття системи протиповітряної оборони знову зазнали серйозної модернізації. Причиною став технічний прогрес. Спочатку в системи протиповітряної оборони були підключені космічні розробки з використанням супутників і лазерних систем. А після широко стали використовуватися непілотовані літальні апарати.

Варто відзначити, що системи безпеки від повітряних загроз стали мати міждержавний характер. Це призвело до об'єднання країн в реалізації такого роду захисних проєктів. Зараз весь світ розуміє, що тільки підхід стримування може гарантувати існування планети.

У День військ ППО Збройних Сил України, більшість українських військових, в тому числі й причетних до цих військам, відзначають це свято. Так що не забудьте привітати всіх своїх знайомих службовців або служили у військах ППО України.