Битва, що відбулася в минулому столітті, стала для українського народу символом героїзму і самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
фото: Монумент битви під Крутами
29 січня Україна вшановує пам'ять захисників Української держави в період 1917-1920 років, які загинули в цей день в 1918 році в нерівному бою під Крутами, захищаючи право народу жити у своїй державі.
Опір під Крутами перетворилася в успішну оборонну операцію, бо на кілька днів зупинили ворога. Це дозволило представникам Української Народної Республіки (УНР) підписати Брест-Литовський договір з країнами Четверного союзу (Австрія, Великобританія, Голландія і Франція).
Незалежність УНР повинна була бути захищена від російської військової агресії. Противнику протистояли молоді добровольці. Відвага і самовідданість учасників битви зробили їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в нинішній російсько-української війни. Тому героїв Крут називають першими кіборгами.
Понад 100 років тому на вокзалі, що знаходиться на відстані 130 км на північний схід від Києва відбувся бій між військами, до складу яких входили студенти та бойовики Вільного козацтва - всього близько 400 осіб, і 4-тисячний підрозділ Червоної Армії на чолі з Михайлом Муравйовим (пізніше розстріляним більшовиками за його жорстокість). Не секрет, що факт битви під Крутами в історії, за часів Радянської влади або замовчувався, або спотворюється, а висловлювання думок і фактів відрізнялося від позиції «офіційних істориків».
І що сталося насправді:
7 січня 1918 більшовики оголосили загальний наступ на українські землі, а в наслідку контролювання майже всієї території лівобережжя України й почали рух до Києва. У цих умовах 22 січня 1918 року Центральна Рада України прийняла ІV Універсал, який проголосив незалежність Української Народної Республіки.
Після вторгнення в Полтаву так звана 1-я революційна армія рушила на захід уздовж залізниці, а 2-я революційна армія рушила з Гомеля в Бахмач. Довгий час найбільш боєздатної української частиною в Чернігівській області була бойова частина першого українського юнацького військового училища.
25-26 січня 1918 року разом з іншими військовими частинами та добровольцями вони вирушили героїчно боронити залізничний переїзд Бахмача в Чернігівській області. Під загрозою ураження, захисникам довелося відступити до залізничної станції Крути, де вони почали зміцнювати свої позиції. 28 січня в Бахмачі обидві радянські армії з'єдналися, якими став командувати Михайло Муравйов. Більшовики продовжили прямувати у бік Києва. 
Історична битва, яка відбулася 29 січня 1918 року на станції під однойменним селищем Крути, який знаходитися між Києвом і Черніговом, поруч з районним центром Бахмач і всього в 130 км від Києва. Бій чотирьох тисячної більшовицької армії Михайла Муравйова із загоном вільних козаків і київських студентів, яких загалом налічувалося не більше 400 осіб, тривало понад 5 годин. Під час п'ятигодинного бою вояки УНР завдали противнику значних втрат (загинуло кілька сотень солдатів), але багато хто з захисників УНР також загинули.
Захисникам Української Народної Республіки не вдалося зупинити наступ більшовиків, але, пошкодивши залізничні колії, вони затримали їх на кілька днів. Наступу більшовиків протистояло українське козацтво, яких підтримав взвод студентів-добровольців, в який увійшли студенти Університету Святого Володимира (нині Київський національний університет ім. Шевченка), Українського народного університету, а також студенти київських шкіл. У них практично не було військовий вишкіл.
Проти них рухалися загони авангарду Муравйова кількістю близько 4000 солдатів, яких підтримував артилерійський вогонь бронепоїзда. Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. У захисників Крута була тільки одна гармата. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося до настання темряви підтримувати наступ, але під натиском ворога українські війська відійшли і рушили в бік Києва, зруйнувавши залізничні колії. 
Група студентів - 27 осіб, заблукали вночі й змушені були, пробиратися повз села Крути, яке на той момент вже було окуповано більшовиками. Цих відважних хлопців взяли в полон, знущалися над ними, катували, а потім стратили. За різними оцінками, в битві біля селища Крути загинуло від 70 до 100 українців. Більшовики втратили до 300 солдатів.
У березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди й повернення уряду УНР до Києва, Постанова Центральної Ради від 19 березня 1918 року передбачала урочисте перепоховання полеглих студентів на Аскольдовій могилі в Києві. Згодом, майже всі герої були перепоховані.
Грушевський виступив на церемонії, назвавши цей вчинок киян подвигом героїзму: "Не даремно пролилася кров тисяч українських інтелектуалів і молоді, тому що це принесло духовне визволення від найтяжчого і руйнівного московського ярма: духовного рабства!"
На початку 2012 року було прийнято рішення про заміну дерев'яного хреста на Аскольдовій могилі. Новий пам'ятник, у вигляді козацького хреста з каменю, в центрі якого висічений тризуб з цитатою з Євангелія «Більше любові немає нічого, крім як: віддати життя за друзів», встановили коштом небайдужих людей. Примітно, що пам'ятник встановили не президент, міністри, депутати та інші офіційні особи, роками давали присягання, а звичайні громадяни.
Відповідно до Указу Президента України від 15 січня 2007 року 29 січня оголошено Днем героїв Крут. Це не тільки дата, яку варто відзначати, але й урок того, як невелика група людей може вплинути на історію цілого народу.
У Києві на вулиці Велика Васильківська 111/113, неподалік від станції метро «Палац« Україна », з'явився стінопис, присвячений бою під Крутами.
Фото: Мура, присвячений бою під Крутами. Київ вулиця Велика Васильківська / художник Андрій Пальваль.
Трагічна загибель студентів під Крутами стала символом патріотизму і самопожертви в боротьбі за незалежну Україну.
Видатний український поет Павло Тичина присвятив юним героям вірш «Пам'яті тридцяти».
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять учнів українців,
Славних молодих ...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла зняти
Зрадник рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка ...
На кого завзявся Каїн
Боже, покарай! -
Понад все смороду любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Раніше портал Post.factum писав про те, що Новий законопроєкт: позбавлення волі на 3 роки за виправдання окупації.
Топ новини
