На засіданні кабміну, минулого тижня, був анонсований новий і абсолютно революційний для української промисловості проєкт. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаль скоро буде запущений пілотний проєкт по трансформації вугільних регіонів — шляхом закриття шахт.
Шахтар, фото realgazeta
На жаль ніяких подробиць плану реалізації проєкту розкрито не було. Була анонсована тільки інформація про те, що він схвалений Єврокомісією, буде стартувати зі східних і західних регіонів, а також основні намічені кроки в рамках проєкту.
Варто відзначити, закриття вугільних шахт там в активній стадії й буде повністю завершено до 2030 року. Ідентичний проєкт запущений і в Польщі. Останню шахту в країні обіцяють закрити до 2040 року. ЄС затвердила у 2019 році стратегію Green Deal, закриття шахт один з етапів стратегії. До цієї стратегії пообіцяла приєднатися наша країна.
Green Deal або "Зелену угоду" передбачає порятунок Європи від кліматичних змін. Відповідно до цієї стратегії Європа планує "очиститися" від "карбонового сліду" вже до 2050 року. Для досягнення цієї мети розроблений план і перелік необхідних заходів — від закриття шахт і "брудних" підприємств і "карбонового" податку на товари до глобального розвитку зелених технологій.
ЄС планує фінансувати цю програму "озеленення". Попри те, що ще невідомо чи буде Україна в програмі фінансування, ми підемо на поступки по Green Deal. Однак тут варто зважити не тільки наші перспективи у відносинах з ЄС, а й ризики. Ця програма ставить Україну в умови ризику як для експорту, так і для внутрішнього ринку.
В результаті закриття шахт наша металургійна продукція на європейському ринку може різко подорожчати, а ТЕС доведеться перекладати з вугілля на газ, що загрожує ударом по тарифу на електроенергію. Ситуація схожа на ту яка вийшла в результаті програми по зеленій енергетиці. Тоді інвесторам спочатку дали супер високі тарифи, а тепер виплати по ньому просто вбивають ринок електроенергії й роздувають тарифи для населення.
Що ж означає для української економіки програма "озеленення" Європи. З кроків, які Україна вже зараз готова зробити в рамках Green Deal, можна відзначити закриття шахт і план скорочення викидів. А це мінус 40 тисяч робочих місць до 2027 року. Що стосується розпочатого закриття шахт, то Міненерго вже давно розробив концепцію "трансформації вугільних регіонів", яка розрахована на 2021-2027 роки. І, зі слів Шмигаль, буде запущена вже найближчим часом. Раніше Міненерго повідомляв що для пілотного проєкту вже підготовлено дві шахти в Донецькій і Львівській областях.
"Вони повинні продемонструвати результати трансформації, щоб ми могли їх поширити на інші вугільні регіони", — пояснював Шмигаль.
Міненерго намагалося обґрунтувати таке рішення, вказуючи що на сьогодні 29 з 33 державних шахт не є збитковими, а дві третини обладнання вже відпрацювали свій ресурс.
Однак як ми писали в даній галузі працює близько 38 тисяч працівників, які поповнять ринок праці ставши безробітними. У списку на подальшу трансформацію — близько 50 населених пунктів у Львівській, Волинській, Луганській і Донецькій областях. У всіх населених пунктах фінансове навантаження планує взяти на себе держава. Вся трансформація відбуватиметься поетапно і розрахована на мінімум 10 років. Шахтарям і їх сім'ям обіцяють соціальну підтримку (в тому числі перекваліфікацію).
Крім цього продумана реконструкція шахтарських селищ, на базі яких збираються створити "центри креативної економіки" — підтримувати стартапи та IT-технології, мікропроізводство, відкривати там коворкінг і індустріальні парки.
До 2027 року заплановано зниження виробництва вугілля на 25% і створення в інших галузях 40 тисяч робочих місць, які в теорії повинні зайняти шахтарі.
Усі анонсовані плани охоплюють період до 2027 року подальших планів на жаль поки немає. Також виникають резонні запитання щодо фінансування проєкту, серед джерел фінансування названі державний і місцеві бюджети, міжнародні донори. Також при аналізі соціальними працівниками варіантів можливої перекваліфікації шахтарів, виникли можливі й "очевидні" складності. З огляду на особливості середовища життя і професії, така перекваліфікація може стати травматичною з точки зору психології.
"Водночас питання гідної "вихідної допомоги", які дають шахтарям в тій же Німеччині чи Польщі, у нас поки не підійматися" — сказав аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
Також виплата допомоги ставиться під сумнів і самими шахтарями. Наприклад, голова Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець, говорить той факт багато шахтарів не можуть навіть вийти на пенсію за вислугою років, бо є великі борги по ЄСВ (єдиний соціальний внесок). Таким чином ми розуміємо що програма закриття шахт дуже дивний захід.
"Ми активно обговорюємо з Євросоюзом справедливу трансформацію вугільних регіонів, за прикладом європейської програми Just Transition. Ми не перша країна, яка проходить поетапне закриття шахт і переживає у зв'язку з цим соціальну трансформацію так званих вугільних регіонів і багато міст, залежних від роботи шахт або теплових станцій ", — повідомив Шмигаль.
Крім України на фінансування цієї програми претендує також і Польща, тому, як вважають експерти, На велике фінансування Україні розраховувати не варто. За оптимістичним сценарієм шахти можна закрити до 2040 року, а за песимістичним — до 2070 року що безпосередньо залежатиме від фінансування.
Оскільки цієї зими Україна вже зіткнулася з проблемою дефіциту вугілля, то таке закриття шах тільки погіршить ситуацію. Запуск газових блоків подвоїть вартість тепла. Крім цього переклад ТЕС на газ обійдеться в 7 млрд євро. Логічним здається розглянути будівництво з нуля сучасних газові ТЕС на 5 гігават. Такі працюють в Німеччині — екологічно і при цьому недорого. Собівартість виробництва електроенергії на таких ТЕС на 20% нижче, ніж на вугіллі. Але тут виникає питання по приватній генерації — ДТЕК, "Донбасенерго". Бізнес явно не зацікавлений, щоб на його ТЕС поставили хрест і будували з нуля газові електростанції.
Напевно, будуть вибивати дотації під модернізацію. Це буде двічі вигідно, модернізація і зниження собівартості. Якщо ж буде прийнято рішення переводити ТЕС на газ і при цьому паралельно не збільшуючи видобуток газу в Україні, і купувати газ в ЄС за комерційною ціною, собівартість збільшиться вдвічі. Поки Україна не розробила чіткого плану щодо участі в програмі озеленення всі заходи обіцяють нам збільшення кількості безробітних, збільшення тарифів на енергію і тепло для населення, дефіцит електроенергії.
Тобто, виходить така ж історія, як із зеленою енергетикою. Спочатку Україна гарантувала інвесторам високі тарифи, які не обмеживши при цьому потужності (в результаті вони вже незабаром можуть досягти 8 гігакіловатт, що вдвічі більше, ніж ринок в принципі може переварити), а потім з'ясувалося, що платити, власне, нема з чого. Довелося заганяти в борги весь енергоринок і підвищувати тариф для населення.
Ще один крок програми озеленення це — зниження викидів СО2. За нею в Раду восени минулого року був поданий законопроєкт №4167. У ньому описується впровадження в Україні системи контролю промислових забруднень в рамках проєкт "Найкращі доступні технології та методи керування для України", який буде реалізується за підтримки уряду Німеччини.
Цей законопроєкт побудований на системі квот і штрафів, і зовсім не передбачає стимулювання переходу до екологічного виробництва. У законопроєкті передбачено, що підприємства, які забруднюють навколишнє середовище, повинні будуть отримувати спеціальні дозволи. По факту це внутрішні квоти, які будуть регулюватися системою штрафів. Минулого місяця парламент відправив цей проєкт на доопрацювання. Тут не обійшлося без лобі великих вітчизняних промисловців, які ще не готові до такої трансформації та обмеження.
На Міжнародному саміті кліматичних амбіцій президент Володимир Зеленський заявив, що мета України — скорочення викидів на 58-64%, в порівнянні з 1990 роком. Частина обсягу викидів Україна вже скоротила, оскільки українська промисловість за останні кілька десятиліть помітно скоротила обсяги виробництва, а отже, і викиди.
Але особливість програми Green Deal в тому, що вимірюють забруднення навколишнього середовища не тільки кількістю підприємств, але і вимірюючи "карбоновий слід" в кожному товарі. А за цією формулою навіть наше сільське господарство вважається "брудним". Оскільки воно споживає "брудну" електроенергію з вугільних ТЕС.
Варто відзначити, що багато приватних компаній самі впроваджують "зелені" ідеї й переходять до відповідального екологічному бізнесу. І тут справа не стільки в турботі про екологію, скільки в підготовці до нового експортного майбутньому, оскільки вимоги до експортних товарів регламентує відсутність або нормує "карбоновий слід" в товарах і послугах.
Також відомо що ЄС розглядає ідею запровадження нового податку — на так званий "карбоновий слід". Він буде розраховуватися індивідуально для кожного продукту з урахуванням особливостей його виробництва. Причому, будуть враховуватися всі етапи.
Так програма Green Deal вплине на всіх виробників як європейських, так і тих, хто експортує товари й послуги в країни ЄС. Очікуються обмеження на імпорт товарів, при виробництві яких використовуються великі обсяги вуглеводнів. Причому, торкнеться це не тільки промисловості, але і сільськогосподарської продукції.
Ця програма не тільки покроковий примус до переходу до зеленого виробництва, а й мотивація для інших держав виробляти свою продукцію відповідно до нових "зеленим" вимогам. Міжнародна торговельна палата України ICC Ukraine у 2021 році почала роботи екокомісії, яка також покликана допомогти підприємствам України перейти на екостандарти й експортувати продукцію і послуги в майбутньому.
Раніше портал Post.factum публікував думку експерта з екології, помічника віцепрезидента ICC Ukraine з питань сталого розвитку, енергоефективності та охорони навколишнього середовища про те, що екологічне підприємництво починається з екологічної свідомості людей.
Топ новини
