Викорінення бідності - мета сталого розвитку №1

Викорінення злиднів - так звучить перша з 17 цілей сталого розвитку. Викорінення злиднів у всіх її формах залишається одним із найбільших завдань, що стоять перед людством. Хоча кількість населення, що живе в крайніх злиднях, скоротилася більш ніж наполовину в період з 1990 по 2015 рік, надто багато хто все ще бореться за задоволення найелементарніших людських потреб. Зокрема, дуже бідними вважаються люди, які живуть менш як на $1,9 на день.

Станом на 2015 рік близько 736 мільйонів людей мешкали менш ніж на 1,90 долара США на день; багатьом не вистачає їжі, чистої питної води та санітарії. Швидке зростання в таких країнах, як Китай та Індія, допомогло мільйонам людей вибратися зі злиднів, але прогрес був нерівномірним. Жінки з більшою ймовірністю виявляться бідними, ніж чоловіки, тому що у них менше оплачуваної роботи, освіти та менше власності.

Прогрес також був обмеженим в інших регіонах, таких як Південна Азія та країни Африки на південь від Сахари, на які припадає 80 відсотків людей, що живуть у крайній бідності. Нові загрози, спричинені зміною клімату, конфліктами та відсутністю продовольчої безпеки, означають, що потрібно ще більше роботи, щоб вивести людей з бідності.

Здавалося б, світ переживає епоху активної індустріалізації, розвиток технологій у всіх галузях, польоти перших космічних туристів. Однак ці факти не впливають на те, що поряд існує бідність та злидні.

Бідність та злидні характерні для певних регіонів та певних груп населення. З покоління до покоління сім'ї що неспроможні вирватися з її порочного кола. Настав час об'єднатися, щоб спільними зусиллями покінчити з бідністю у всіх її проявах та у всьому світі.

З такою заявою виступила на сесії Економічної та Соціальної Ради (ЕКОСОС) перший заступник Генерального секретаря ООН Аміна Мохаммед. Вона закликала держави-члени ООН, визнати багатоплановий характер злиднів, проаналізувати вплив явища на стан здоров'я людини та навколишнє середовище.

^{Ліквідація злиднів - ціль №1, фото: un}
«Викорінення злиднів у всіх можливих формах та проявах, особливо – крайніх злиднів, залишається найбільшим глобальним завданням. Їх вирішення – основний фактор сталого розвитку. Сьогодні кожна восьма людина живе менш ніж на 2 долари на день. Багато інших, кому вдалося вирватися з крайньої бідності, все ще живе на межі бідності», - заявила Аміна Мохаммед.

Вона додала, що боротьба з бідністю – це шлях до реалізації всіх 17 цілей сталого розвитку.

«Боротьба зі злиднями, нерівністю, зміною клімату, боротьба за продовольче забезпечення та подолання млявості та непередбачуваності глобальної економіки вимагають комплексних заходів, участі всіх членів міжнародної спільноти», - наголосила Аміна Мохаммед.

ЕКОСОС - головний орган, який координує роботу численних установ ООН, які працюють у соціально-економічному та гуманітарному напрямах. У складі Ради – 54 держави. Їх обирає Генеральна Асамблея. Щороку склад Ради оновлюється на одну третину.

^{Цілі сталого розвитку, фото: UN}
ЦСР - це сміливе зобов'язання завершити те, що ми почали, і покласти край бідності у всіх формах та вимірах до 2030 року. Це включає в себе націлення на найбільш вразливих, збільшення основних ресурсів та послуг та підтримку спільнот, що постраждали від конфліктів та стихійних лих, пов'язаних із кліматом.

Цілі сталого розвитку

До 2030 року скоротити як мінімум наполовину частку чоловіків, жінок та дітей різного віку, які проживають в умовах злиднів у всіх їх вимірах відповідно до національних ухвал.

Впровадити відповідні національним умовам системи та заходи соціального захисту для всіх, включаючи мінімальні рівні, та до 2030 року домогтися істотного охоплення бідних та вразливих верств населення.

До 2030 року забезпечити, щоб усі чоловіки та жінки, особливо бідні та вразливі, мали рівні права на доступ до економічних ресурсів, а також до основних послуг, володіння та контролю над землею та іншими формами власності, успадкування, природних ресурсів, що відповідають новим технологіям та фінансових послуг, включаючи мікрофінансування. 

^{ECOSOC, фото: cibjo}
До 2030 року підвищити опірність бідних і тих, хто перебуває у вразливому становищі, та знизити їх схильність та вразливість перед кліматичними екстремальними явищами та іншими економічними, соціальними та екологічними потрясіннями та лихами.

Забезпечити значну мобілізацію ресурсів з різних джерел, у тому числі за рахунок розширення співпраці з метою розвитку, щоб надати країнам, що розвиваються, зокрема найменш розвиненим країнам, адекватні та передбачувані засоби для реалізації програм та політики щодо викорінення злиднів у всіх її аспектах.

Створення надійних політичних рамок на національному, регіональному та міжнародному рівнях, що ґрунтуються на стратегіях розвитку на користь бідних та враховують гендерні аспекти, для підтримки прискорених інвестицій у дії з викорінення злиднів.

Бідність є наслідком різноманітних та взаємопов'язаних причин, які об'єднують у такі групи:

економічні (безробіття, економічна нерівність, у тому числі низька заробітна плата, низька продуктивність праці, неконкурентоспроможність галузі),

соціально-медичні (інвалідність, старість, високий рівень захворюваності),

демографічні (неповні сім'ї, велика кількість утриманців у сім'ї, перенаселення),

освітньо-кваліфікаційні (низький рівень освіти, недостатня професійна підготовка),

політичні (військові конфлікти, вимушена міграція),

регіонально-географічні (нерівномірний розвиток регіонів).

релігійно-філософські та психологічні (аскеза як спосіб життя, юродство)

На думку експертів міжнародної гуманітарної організації «Оксфам», причини зростання бідності та соціальної нерівності у світі, починаючи з 2010 року, такі:

ухилення заможних людей від сплати податків,

скорочення зарплати робітників,

збільшення різниці між мінімальним та максимальним рівнями оплати праці. 

^{Всесвітня проблема бідності, фото: arka}
Крім існуючих причин, із 2020 року причиною бідності стала пандемія. У 2020 році кількість вкрай бідних людей у світі досягла понад 9% населення планети.

У 2020 році через розповсюдження коронавірусу кількість вкрай бідних людей у світі зросла на 100 млн осіб, а до кінця 2021 року очікується їх збільшення ще на 50 млн. Про це випливає із прогнозу Світового банку (СБ).

За даними експертів, у 2020 році їхня кількість досягла 9,1 — 9,4% населення світу. При цьому, якби не пандемія COVID-19, цей рівень не перевищував би 7,9%.

"Щоб скоротити бідність, державам потрібно підготуватися до економічних змін після пандемії COVID-19, забезпечивши рух капіталу, трудових ресурсів та інновацій у нові напрямки бізнесу", - заявив президент групи СБ Девід Малпас.

Важливо відзначити, що викорінення бідності є першою метою сталого розвитку, т.я. саме рівень життя впливає на решту сфер життєдіяльності людини.

^{Піраміда потреб Маслоу, де потреба харчування є базовою, фото: icecamp-krylya}
Широко відома ієрархія потреб А. Маслоу включає 5-ть сполучених рівнів, які зазвичай представляють у вигляді відповідної піраміди. Нижні 1-ий та 2-ий рівні піраміди відображають атрибутивні потреби людей у першочерговому щоденному використанні харчових ресурсів, забезпеченні місцем проживання та одягом, які повинні бути захищені від природних та соціальних небезпек (пожеж, повеней, пограбування, насильства і т.д.). Над ними розташовані третій, рівень вибору індивідом приналежності до певної соціальної групи, тобто до вибору професії, виду праці, способу життя; 4-ий рівень оцінки успішності діяльності індивіда, визнання його заслуг суспільством та 5-ий топовий рівень самореалізації заповітної мети (мрії) індивіда як вершини задоволення його его.

Так будучи зайнятими задоволенням базових потреб у їжі та виживанням цілі держави не думають про екологічні та інші проблеми людства. Тому досягнення першої мети це базова умова виконання всіх інших цілей сталого розвитку.