Навіщо нам потрібні стійкі міста? Наслідки зміни клімату та антропогенних катастроф

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), через те, що щотижня в міста приїжджають 1,4 мільйона людей, очікується, що населення світу, що проживає в містах та міських районах, зросте з 55% сьогодні до приблизно 70% 2050 року. Об'єднання більшої кількості людей у містах спровокує та викличе нові проблеми, такі як управління відходами, транспорт (наприклад, зростання кількості електромобілів та зарядних станцій), погіршення стану навколишнього середовища, економічні потрясіння, міграція та демографічні потрясіння, насильство, злочинність чи дискримінація та інші.

Тим не менш, сучасні міста та громади вже борються з впливом природних та антропогенних проблем. З одного боку, це людські конфлікти та війни, економічні проблеми, що знижують якість життя людей та їхнє управління, а також політичні невдачі. З іншого боку, за оцінками, стихійні лиха, такі як посухи, повені або землетруси, торкнулися понад 220 мільйонів людей і завдали економічної шкоди у розмірі 100 мільярдів доларів США на рік.

Прогнози з вищезгаданих викликів теж виглядають не дуже добре. Насправді рекомендації, адресовані МГЕЗК промисловим підприємствам та політикам для підтримки температури на планеті нижче 1,5 і 2ºC, виглядають майже нездійсненною місією. І якщо ми не впораємося з цією місією, екстремальні явища, пов'язані зі зміною клімату, лише посилюватимуться і ставатимуть звичайнішими. Внаслідок цього, за оцінками Світового банку, якщо міста не стануть стійкішими до 2030 року, стихійні лиха можуть коштувати містам усього світу близько 300 мільярдів доларів США, а лише зміна клімату може повернути 77 мільйонів людей до бідності. Але як ми можемо протистояти цим міським викликам і що це означає для міст, щоб вони стали стійкішими?

Як побудувати більш стійкі міста та надати поняттю «міське» інше значення

У чому сенс міста? Стійкі міста - це міста, які можуть краще справлятися зі стихійними лихами та антропогенними катастрофами, захищати людське життя, поглинати вплив економічних, екологічних та соціальних небезпек та сприяти благополуччю людини, інклюзивному та сталому зростанню. Але чи можемо ми збудувати такі стійкі міста?

^{Енергоефективне місто Фудзісава, фото: alteco}
Не існує чарівної формули, як побудувати стійкі міста, особливо тому, що зміни у містах продовжуються безупинно, і ми не можемо просто зупинити та заморозити все життя у місті, відновити та виправити її з дозволу всіх залучених учасників, використовуючи для цього чужі гроші чи просто натиснути кнопку відтворення. Проте Організація Об'єднаних Націй виділила 4 основні принципи, які можна розглянути:

Диверсифікація економіки (наприклад, більший наголос на моделі замкнутої економіки), створення можливостей для бізнесу та зайнятості, а також взаємодія з приватним сектором – добрі способи захисту міст від економічних потрясінь;

Міста необхідно планувати таким чином, щоб мінімізувати їх загальний вплив на довкілля, необхідно зміцнювати інфраструктуру та докладати великих зусиль до державної освіти, щоб підвищити стійкість до зміни клімату та навколишнього середовища;

^{Сінгапур - найзеленіше місто світу, фото: royaldesign}
Навчання громадян діяти демократичним, стійким та інклюзивним чином та заохочення їх до активної участі у процесі прийняття рішень на місцевому та національному рівнях – це шлях до побудови соціально згуртованих суспільств;

Реагування на стихійні лиха у міських районах може сприяти підвищенню стійкості до майбутніх криз та сприяти досягненню довгострокових цілей розвитку.

Зрештою, перетворення міст і підвищення їхньої стійкості може виявитися складним завданням. Терміново потрібні нові та інноваційні інструменти, методології та ідеї, які можуть розширити права та можливості мерії та громадян, підкріплені підтримкою державної політики. Але насправді знайти ці рішення не так складно, як можна було б подумати. У Бангкоку були побудовані величезні водогосподарські споруди для боротьби з повенями та запобігання посухам. Тельавів стає дивовижним технологічним центром для підприємців, Копенгаген має безліч зон, вільних від автомобільного руху, з чудовою якістю повітря, а Кіто зберігає понад 200 000 гектарів землі, щоб захистити свій ґрунт, воду та біорізноманіття.

^{Місто Кіото у Японії, фото: svoiludi}
З технологічного боку також розробляються та впроваджуються інтелектуальні інтегровані рішення, які обіцяють революціонізувати способи управління відходами, парковками та дорожнім рухом. Крім того, такого роду рішення можуть також покращити якість повітря в містах, що матиме велике значення в той час, коли Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила, що понад 40% населення світу схильне до високого рівня забруднення повітря в домашніх умовах.

Зрештою, немає жодних сумнівів у тому, наскільки складно справлятися з усіма цими проблемами, але, можливо, крок за кроком ми чогось досягнемо.

Очікується, що до 2050 року в міських районах житиме 6 мільярдів людей, тому перед нами залишається той самий старий та добре відомий вибір, що й завжди: шукати нові рішення та адаптуватися. Але під час нашої подорожі давайте згадаємо – давайте знайдемо способи запам'ятати та зберегти цю пам'ять – що світові екосистеми необхідні для нашого виживання, і перестанемо ставитися до них як до «приємних речей». Якщо ми забудемо про наші системи життєзабезпечення, як показує недавнє дослідження WWF, в якому йдеться про те, що люди знищили 60% популяцій тварин з 1970 року, не має значення, скільки кроків ми зробимо - ми підемо в невірному напрямку.