У найбільш ізольованій країні світу – Північній Кореї – ймовірно, настає новий масовий голод. ВВС вдалося таємно взяти інтерв'ю у місцевих жителів, вони кажуть, що після закриття кордонів їм доведеться або загинути від голоду, або їх стратять за порушення законів.
Ілюстрація ВВС
Пхеньян у 2020 році повністю перекрив кордони, відрізавши всі життєво важливі поставки. Водночас у країні ще більше посилили контроль над життям своїх громадян.
За словами Пак Сокіла з організації "Свобода в Північній Кореї" (допомагає перебіжчикам з Північної Кореї) інтерв'ю свідчать про "спустошливу трагедію, що розгортається в країні".
Наприклад, одна з мешканок Пхеньяну зізналася, що особисто знала сім'ю з трьох людей, які померли вдома з голоду: "Ми постукали до них у двері, щоб запропонувати води, але ніхто не відповів". Пізніше влада увійшла до квартири, люди були мертві.
Будівельник, який живе недалеко від китайського кордону, каже, що їжі настільки мало, що в його селі вже п'ятеро людей померли від голоду: "Спочатку я боявся, що помру від ковіда, але потім почав побоюватися, що помру від голоду".
ВВС нагадує, що Північна Корея ніколи не могла виробляти достатньо продовольства для 26 мільйонів населення, але в січні 2020 року влада повністю закрила кордони. Зупинився імпорт зерно з Китаю, добрив, техніки, які потрібні на вирощування врожаю. Крім того, прикордонникам, ймовірно, наказали стріляти в усіх, хто намагається перейти кордон - тобто зупинилася і контрабанда продовольства, яка рятувала більшість жителів Північної Кореї.
Продавщиця з півночі країни розповіла, що майже три чверті продуктів надходило на її місцевий ринок із Китаю, але зараз "все порожньо". Вона, а також усі, хто жив за рахунок продажу контрабанди, втратили більшу частину доходу. Жінка каже, що в її сім'ї мало їжі, а до них стукають у двері та просять її ті, хто взагалі голодує.
Люди зізнаються, що чують розповіді про людей, які чинили самогубство вдома або йшли вмирати у гори. Причина – вони голодували.
Фахівці, які займаються проблематикою Північної Кореї, кажуть, що за останні 10-15 років рідко чули про випадки голоду, але наразі проблема повернулася. Це визнає навіть Кім Чен Ин, який заявив про "продовольчу кризу".
Водночас північнокорейський лідер витрачає гроші на ядерну програму. Видання зазначає, що у 2022 році було проведено 63 випробування балістичних ракет – рекордне число. За однією з оцінок загальна вартість цих випробувань перевищує $500 млн. Ця сума могла покрити витрати на боротьбу з дефіцитом зерна.
При цьому місцеві жителі кажуть, що втекти із країни більше неможливо. Раніше Південна Корея заявляла, що до пандемії щороку з Північної Кореї до Китаю через річку Ялуцзян біжала понад тисяча людей.
"Зараз навіть за те, що ви просто наблизитесь до цієї річки, на вас чекає суворе покарання, так що майже ніхто не ризикує бігти через річку", - каже одна з жінок. Людей страчують за спробу втечі із країни.
Жителі розповідають, що стеження та облави стали такими безжальними, що люди перестали довіряти один одному.
"Медуза" нагадує, що економічні кризи та голод у 78-річній історії Північної Кореї траплялися регулярно. Найперша криза почалася в радянській зоні окупації Кореї. Він став підсумком радянсько-японської війни. Криза була викликана як відсіканням північної частини півострова від аграрного півдня та колишньої метрополії (Японії), так і жорстким стилем керівництва командувача окупаційних військ - генерал-полковника Івана Чистякова. В основному жертвами першого північнокорейського голоду стали японці, яких радянське командування розселило в гетто, де люди помирали від антисанітарних умов та нестачі їжі. Чистяков наклав вето на прохання підлеглих видати людям рис, заявивши, що це трофей Червоної армії.
Наступний голод у КНДР стався під час подій 1954–1955 років. Причина колективізація. Кім Ір Сен прагнув успадкувати модель СРСР, але в 1952 навіть Йосип Сталін порадив йому зменшити оберти.
Найстрашнішим голодом експерти називають великий голод 1990-х. Видання нагадує, що Кім Ір Сен ігнорував аграрне питання, він прагнув створити максимально централізовану економіку, підпорядковану насамперед його заповітній мрії — вторгненню на південь та об'єднанню Кореї. При цьому Північна Корея залежала від поставок із братських країн (КНР та СРСР). Коли СРСР розвалився, Пхеньян емоційно відреагував на рішення Москви та Пекіна встановити дипвідносини з Південною Кореєю. Кім Ір Сен назвав це зрадою, він хотів, щоб радянські та китайські «ревізіоністи», які визнали «південнокорейських маріонеток», відчули цю позицію. Також на ситуацію вплинули повені середини 1990-х, вони завдали ще одного удару по сільському господарству. Крім того, після смерті Кім Ір Сена в 1994 році Кім Чен Ір взагалі не проводив реформ і не просив сусідів про допомогу. Кількість жертв голоду в КНДР у 90-х обчислюється мінімум сотнями тисяч, а, за деякими оцінками, перевищила мільйон людей.
Топ новини
