Німецька влада готується закрити не менше половини власних енергетичних потужностей до кінця року.
У Німеччині закриють всі АЕС. Фото: DW
Такий крок може спричинити додаткове навантаження на європейські мережі, які й без того зіткнулися з енергетичною кризою, повідомляє видання Bloomberg.
Зазначається, що після того, як припинять роботу АЕС Грохнде, Гундреммінген С і Брокдорф (згідно з виконанням положення про поступову відмову від атомної енергетики), у Німеччині залишиться лише три атомні електростанції, виведення з експлуатації яких має завершитися до кінця 2022 року. Експерти зазначають, що після закриття АЕС країна, де зростає обсяг викидів, залишиться без основного джерела низьковуглецевої енергії.
Окремо автори матеріалу нагадали, що у 2011 році, коли сталася катастрофа на АЕС «Фукусіма», Берлін дав обіцянку, що всі реактори в Німеччині будуть виведені з експлуатації. На той час ФРН займала лідерську позицію у сфері відновлюваних джерел енергії. Втім, поступова ліквідація реакторів призвела до того, що країна почала більшою мірою використовувати вугілля та буре вугілля у процесі виробництва електрики.
На сьогодні Німеччина не виявляє особливого інтересу у процесі перегонів за нульовою енергоефективністю. Це сталося після суттєвих поступок вугільним монополістам, які категорично проти використання вітряних електростанцій, а також компаніям-виробникам, зокрема, у сфері автомобілебудування.
Ханнс Кеніг, який є керівником замовних проектів в Aurora Energy Research, заявив, що завжди було очевидним, що якщо відмовитися від атомної енергетики, збільшиться час роботи газових та вугільних станцій. Водночас це призведе до істотних додаткових викидів.
Як відомо, цього опалювального сезону вся Європа зіткнулася з небувалою енергетичною кризою. Насамперед це викликано рекордними цінами на електрику. Через це Німеччина має розраховувати на те, що для виробництва електроенергії ще мінімум 20 років доведеться використати вугілля та дорогий газ. Їх поступове виведення з експлуатації відбуватиметься поступово.
Але ситуація, коли виріс попит виробництва електроенергії з копалин, спостерігається у Німеччині. Багатьом європейським країнам довелося збільшити виробництво електрики на вугіллі, оскільки обсяг газу, що поставляється, не відповідав зростаючому попиту, а ефективність вітрогенерації викликала сумніви. До 2038 року Німеччина розраховує на виведення з експлуатації усієї вугільної генерації, а показник буровугільних електростанцій планують скоротити приблизно на 16%.
Раніше повідомлялося, що 20 грудня в Європі ціна тисячі кубометрів газу на січневих газових ф'ючерсах пробила позначку 1,9 тисячі доларів. Причиною такої невтішної тенденції стала відмова російського газового монополіста «Газпром» бронювати додаткові потужності через газопровід «Ямал – Європа». Так, на початку цього тижня російська сторона обрала на січень лише 21,6% транзитної потужності згаданого газопроводу. Під час торгів пропонували добовий обсяг 89,1 млн. кубічних метрів, проте насправді було використано всього 9,28 млн. кубометрів.
Раніше стало відомо про нове подорожчання «блакитного палива».
Раніше стало відомо, що уряд знизив ціну на газ для населення до 6,99 грн за кубометр.
Вас також може зацікавити те, що в Україні введуть нові тарифи на газ: скільки платитимемо.
Топ новини