Один з найвеличніших синів України, борець за її незалежність і оборонець прав людей В’ячеслав Чорновіл загинув у результаті нещасного випадку. Проте треба було рухатися далі і обирати Президента нашої країни. Цим власне і зайнялися. 1999 рік – це рік третіх в історії України всенародних виборів Президента.
Опора
24 серпня 1999 року, в День незалежності, на Черкащині, у Каневі чотири опозиційні політики заснували першу в історії незалежної України політичну коаліцію — Канівську четвірку. Її учасниками стали опозиційно налаштовані до влади політики: Голова Верховної Ради Олександр Ткаченко, колишній Голова Верховної Ради Олександр Мороз, колишній Прем'єр-міністр України Євген Марчук та мер Черкас Володимир Олійник.
Учасники «четвірки» домовилися висунути від себе одного кандидата. Проте увесь задум розвалився з неймовірною швидкістю, немов картковий будинок. Вже після того, як єдиним кандидатом оголосили Євгена Марчука, Олександр Мороз публічно відколовся від групи і на вибори пішов самостійно. Напередодні виборів Олександр Ткаченко зняв свою кандидатуру на користь лідера Компартії України Петра Симоненка, а 27 жовтня Володимир Олійник зняв свою кандидатуру на користь Євгена Марчука.
ФОТО: ОПОРА
Не обійшлося і без політичного екстремізму. 2 жовтня 1999 року на кандидата в Президенти Наталію Вітренко скоєний замах у Кривому Розі. Від вибуху двох гранат РГД-5 вона отримала незначні травми. Також постраждали 45 людей. Сьогодні побутує думка, що то була звичайна інсценівка з метою підняти рейтинг.
31 жовтня 1999 року відбулись треті вибори Президента України. У першому турі виборів впевнену перемогу здобув Леонід Кучма — 36,49 %. Друге місце посів очільник комуністів Петро Симоненко — 22,24 %.
14 листопада відбувся другий тур виборів. Президентом України вдруге обрався Леонід Кучма. За нього проголосувало 56,25 % виборців, а за Петра Симоненка — 37,80 %. Леонід Кучма дотепер лишається єдиним президентом, що обіймав цю посаду два терміни поспіль.
Мотивація українців вдруге обрати Президентом держави Леоніда Кучму, який вже був замішаний у ряді політичних і корупційних скандалів, була простою – більшість громадян не бажала приходу до влади президента-комуніста.
ФОТО: Чесно
Хоча Петро Симоненко і мав доволі значну підтримку, українці вже були готові сказати рішуче «ні» поверненню до комуністичного минулого. Голосувати за Кучму було не найкращим варіантом вираження цього прагнення. Тим не менш, інших варіантів не було і його обрали Президентом. Все що завгодно, аби не комуністи.
Проте вибори Президента були не єдиною проблемою. 24 березня Верховна Рада ухвалила закон "Про ратифікацію Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України", "Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту" і "Угоди між урядом України і урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та його перебування на території України". Самі ж угоди Росія та Україна підписали ще 28 травня 1997 року.
З 1 вересня 1999 року на території Косова і Метохії у складі міжнародних сил KFOR під керівництвом НАТО розпочали миротворчу операцію українські військові. Було сформовано польсько-український миротворчий батальйон УкрПолбат. З 2010 року український компонент батальйону виведений та переформований у самостійний підрозділ Національний контингент у Косові.
ФОТО: Фокус
Хоча місія України в Косово і була миротворчою, це не була легка прогулянка. За весь час через горноло конфлікту на Балканах пройшло близько 1300 українських військовослужбовців. П’ятеро з них загинули, а 26 отримали поранення. Основними завданнями військових були розмінування територій, охорона кордону, інженерні та будівельні роботи. Командування Північноатлантичного альянсу високо оцінило вклад українського контингенту у загальну справу.
Окрім виконання завдань у Косово, українські військові активно тренувалися, щоб досягти стандартів сучасних армій. З 11 до 14 жовтня 1999 року на полігоні поблизу мису Чауда відбулись масштабні навчання Дуель-99. Для розв'язання навчально-дослідницьких завдань створили угруповання всіх видів Збройних Сил на той час: ВПС, ППО, ВМС і Сухопутних військ, відпрацьовувалось управління військами при підготовці та проведенні повітряної та протидесантної операції на окремому напрямку.
За навчаннями спостерігали сім міністрів країн СНД, зокрема, глави військових відомств Росії, Грузії, Вірменії, Білорусі, Молдови і Таджикистану. У маневрах, якими керував перший заступник Міністра оборони України генерал-полковник Іван Біжан, взяли участь понад 20 командних пунктів і пунктів управління, 30 зенітно-ракетних дивізіонів, 52 літальних апарати. В акваторії Чорного моря завдання виконували чотири кораблі Військово-Морських Сил. Понад 1000 одиниць спеціальної та автомобільної техніки. Всього в навчаннях брали участь близько 4,5 тисячі військових.
17 грудня Президент Леонід Кучма підписав указ Про передачу підрозділів Національної гвардії України до складу інших військових формувань, таким чином ліквідувавши цю структуру. В указі Командувачу Національної гвардії України пропонувалось у двомісячний строк "з метою припинення дублювання Національною гвардією України завдань інших військових формувань, дальшої оптимізації чисельності особового складу цих формувань" здійснити передачу з'єднань, частин, закладів та установ НГУ — до Внутрішніх військ МВС України та військових об'єднань Міністерства оборони України.
Це був час великого політичного вибору. Популярність комуністів після Президентських виборів 1999 року почала невпинно падати, поки їхня політсила не опинилася на маргінесі, а в 2014 році вона була повністю заборонена. Тож при всіх недоліках, 1999 рік справді може вважатися переломним.
Також ви можете дізнатися, як формувалися державні символи України.
Ще вам може бути цікаво дізнатися, що НАТО перекине в Німеччину ще більше військових.
Нагадаємо також про страйки шахтарів і перший мобільний телефон в Україні.
Топ новини
