Україні 30: перші всенародні вибори президента і парламенту — чим запам'ятався 1994 рік

1994 рік став для українців роком парламентських і президентських виборів у незалежній державі. Більше не було тиску з боку тоталітарної системи і громадяни отримали право самостійно вирішувати долю своєї держави. Принаймні, на це тоді щиро сподівалися. 

1994 рік розпочався з першого тривожного сигналу, на який мали б звернути увагу і влада, і спецслужби країни. На виборах президента Республіки Крим перемагає Юрій Мєшков – лідер Республіканської партії Криму. Він відверто говорить про свої прагнення відділити півострів від України і приєднати його до Росії. 

«Кримчани зробили свій вибір, проголосувавши за єднання з Росією, за відновлення економічних відносин, за відновлення військово-політичного союзу з Росією, за все те, що було проголошено РДК ще в серпні 1991 року. Це дозволить перш за все врятуватися всім громадянам Республіки Крим від остаточного краху того, що раніше називалося економікою. Природно, цього досягти неможливо, якщо слідувати курсом, запропонованим київським керівництвом на відрив від Росії», - заявляв політик.

_{ФОТО: LB.ua}

Втім, цей раунд боротьби за півострів лишився за Україною. Юрій Мєшков був усунутий з посади 17 березня 1995, відповідно до Закону України «Про скасування Конституції і деяких законів Автономної Республіки Крим». Таким чином фактично було ліквідоввано суверенітет Республіки Крим, яка проіснувала з 1992 по 1995 рік. На її місці була створена Автономна Республіка Крим - адміністративно-територіальна автономію в складі України.

27 березня 1994 року в Україні відбулися парламентські вибори. У першому турі явка виборців склала 75,6%. Було обрано 49 депутатів-мажоритарників. 4 квітня відбувся другий тур. Було обрано ще 287 депутатів. 

Проте, історія схоже мало чому вчила українців. Більшість здобула   Комуністична партія України, 86 депутатів. Друге місце посів Народний Рух України, який набрав майже в п’ять разів менше мандатів - 20.

Крім того, до п’ятірки лідерів увійшли Селянська партія України (18 мандатів), Соціалістична партія України (14) та Республіканська партія (9 мандатів)._{ФОТО: Вікіпедія}

На шостій позиції розмістився Конгрес українських націоналістів з п’ятьма мандатами. З усіх партій, що брали участь у виборах, жодного мандату не здобула Партія економічного відродження Криму. Загалом, політична арена України у 1994 році нагадувала вінегрет – вона була переповнена різноманітними політичними силами, які мали в парламенті від одного до трьох мандатів і мало на що впливали. Серед депутатів парламенту після 1994 року навіть можна було зустріти представника Християнсько-демократичної партії України. Втім, у нашый країні християнські демократи ніколи не представляли собою настільки могутньої політичної сили, як в Італії чи Німеччині. Крім того, було обрано 168 безпартійних депутатів.

26 червня 1994 року пройшов перший тур позачергових президентських виборів. Проведення цих виборів стало гострою необхідністю в зв’язку з економічною кризою, яка супроводжувалась безстроковим страйком шахтарів. Також свою роль зіграла гіперінфляція українського купоно-карбованця, що тривала від червня 1993 року. 

Результатом економічної кризи стала зневіра українців у незалежності власної держави, яку ще три роки тому підтримав практично увесь народ. 

Ще одна причина проведення позачергових президентських виборів полягала у конфлікті між президентом Леонідом Кравчуком і прем’єр-міністром Леонідом Кучмою, якого затвердили на посаді 13 жовтня 1992 року. 

Кучма ще в 1990 році був обраний депутатом першого скликання Верховної Ради України. У парламенті він став неофіційним лідером депутатської групи «червоних директорів». За їх підтримки у жовтні 1992 року він був обраний прем'єр-міністром України, якому парламент надав надзвичайні повноваження. Кучма отримав право призначати і знімати керівників регіонів та видавати декрети, котрі мали силу законів. 

Однак, отримавши відмову Верховної Ради у продовженні на чергові пів року своїх надзвичайних повноважень, 21 вересня Леонід Кучма подав у відставку. Наприкінці 1993 року цей конфлікт фактично паралізує владу і позачергові вибори Президента України стали неминучі.

Тодішній президент Леонід Кравчук отримав 38,36% голосів. Його суперником у другому турі став Леонід Кучма з 31,17 % голосів.

У другому турі, що відбувся 10 липні, Леонід Кучма здобув доволі упевнену перемогу, маючи 52,14% голосів виборців проти 45,06% у Леоніда Кравчука.

_{ФОТО: ОПОРА}

Так Україна отримала свого другого президента та парламент, в якому загалом було представлено 14 політсил. Рішуча перемога Комуністичної партії засвідчила, що незалежність України зазнала серйозної кризи і серед громадян багато тих, хто був би не проти повернутися до старих часів, ностальгував за Радянським Союзом.

Свідченням цієї зневіри стала і перемога лідера «червоних директорів» Леоніда Кучми, який ще за свого прем’єрства вдавався до планової економіки, і таким чином наслідував радянську модель економічного розвитку.

Криза 1993 року налякала українців, і це позначилося на президентських і парламентських виборах 1994 року. Держава потребувала термінового виходу з цієї ситуації, поки всі здобутки перших років незалежності не було зведено нанівець.