Україна 30: економічне становище нашої держави після виходу з СРСР — чим запам'ятався 1991 рік

Бувши країною-учасницею СРСР, Україна пережила довгий шлях політичної, економічної й культурної залежності від Російської Радянської Федеративної Соціалістичної республіки. Керівництво в Москві фактично розпоряджалося нашою Батьківщиною у своїх інтересах, не надто турбуючись за інтереси українського народу.

У 1980-их роках Радянський Союз  зазнав чотириразового падіння цін на енергоносії, до чого держава не була готова. Сам факт того, що країну спіткала серйозна економічна криза боляче вдарив по усім галузям, оскільки влада роками переконувала народ, що такого не може бути. Соціалістичний устрій переважає капіталістичний і крапка. Звісно, що всесоюзна криза не могла не позначитися на кожній радянській республіці.

Тож не дивно, що після розпаду СРСР економіка України опинилася у кризовому стані: впало виробництво, розвивалася інфляція, знижувався рівень життя людей. Причини цієї економічної кризи були наступні: стара економічна система була зруйнована, а нова, ринкова, ще навіть не починала розвиватися; різкий розрив економічних взаємовідносин з іншими колишніми учасниками Радянського Союзу; помилки при проведенні економічної політики та багато інших факторів.

Однак, це не заперечує того, що за 78 років існування СРСР Україна набула значного економічного, промислового та військового потенціалу в його межах. Працювали заводи, функціонували атомні електростанції, була наявна ядерна зброя. Все це давало надію, що правильна внутрішня політика дасть можливість подолати кризу та стати повноцінною європейською державою з потужною економікою, могутньою армією та заможним населенням. 

Тепер розглянемо можливості й потенціал України, з якими вона вийшла на старт у перший рік своєї незалежності.

На фоні інших колишніх радянських республік Україна виглядала доволі респектабельно. Західні економічні аналітики відзначали її великий потенціал в освітній, науковій та промислових сферах. Її унікальні чорноземи, до яких у роки Другої Світової війни були так ласі німецькі окупанти, давали державі неабиякі можливості в аграрному секторі. Вихід до двох морів, Азовського і Чорного, давав можливість налагодити морську торгівлю з іншими країнами, в першу чергу тими, які також мали виходи до цих морів – Туреччиною, Грузією, Румунією та Болгарією.

На початку своєї незалежності Україна не була країною з високими доходами, однак, згідно з класифікацією Світового банку, українська економіка у 1991 році була достатньо міцною і займала вищі сходинки у підгрупі країн із середніми доходами. Якщо у 1990 році середньодушові доходи у країні даної підгрупи становили 1297 доларів, то в Україні — 1570 доларів. Варто відзначити, що ще у 1989-му році Україна перебувала в топ-30 найпотужніших економік світу. 1990 року ВВП України (81,5 млрд доларів у поточних цінах) перевищував сумарний ВВП Чехії (40,5 млрд) і Румунії (39 млрд), а також обсяги виробництва Польщі (66 млрд) та Ізраїлю (59 млрд).

фото: zn.ua
Після здобуття державної незалежності, українські підприємства не згорнули повномасштабні постачання своєї продукції до Росії. Тут варто уточнити, що російський уряд платити за це не збирався. Він відмовився взяти на себе борги приватних російських підприємців українським постачальникам. Ці кошти молода українська держава втратила раз і назавжди. Водночас борги українських підприємств Росії (насамперед за енергоносії) Україна виплачувала коштом державного бюджету. Як наслідок, виникла величезна заборгованість України Російській Федерації, яка стала швидко зростати у зв’язку із підвищенням цін на російські нафту і газ. Виправити цю ситуацію Україна не могла через відсутність у неї власних енергоносіїв у необхідній кількості.

Одним з найбільш болючих питань для сучасної України є відмова від свого ядерного арсеналу. Наша держава отримала третій за величиною ядерний арсенал світу. На озброєнні Збройних Сил України перебувало 176 міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), на яких містилося 1240 ядерних боєголовок, та 44 стратегічні бомбардувальники на озброєнні яких містилося сотні крилатих ракет.  Загалом Україна володіла ядерними боєзарядами стратегічного призначення у кількості від 1514 до 2156 та тактичними ядерними боєзарядами у кількості від 2800 до 4200 одиниць.^{фото:Obozrevatel}
Втім, Леонід Кравчук у своєму інтерв’ю «5 каналу», яке він дав у червні 2021 року, заявив, що всі необхідні технології для контролю над ядерною зброєю України перебували у Москві. Чи правду сказав перший Президент України скоріш за все ми вже ніколи не дізнаємося.

Україна отримала від Радянського Союзу, що не тільки порожні прилавки, а й неабиякі промислові, економічні та військові можливості, які уособлюють сьогодні передній край технологічного прогресу. Вона мала власну мікроелектроніку, налагоджене виробництво комп’ютерів, супутників і авіакосмічну та корабельну галузь. 

В її розпорядженні України малася індустріальна база, без якої ніколи не було б ні інтернету, ні цифрових технологій, без яких сьогодні ми не уявляємо свого життя. Причому в ряді випадків країна не просто мала налагоджене виробництво, а й входила до когорти визнаних світових лідерів. При нормальному поступальному розвитку таких заділів вона могла б сьогодні перебувати в першому ешелоні технологічної еліти світу.

Україна мала всі можливості, щоб стати однією з передових країн Європи. Жодна з радянських республік не мала таких підстав дивитися у своє майбутнє оптимістично. У той доленосний 1991 рік українці вірили у безхмарне майбутнє своєї Батьківщини.