Досягнення гендерної рівності до 2030 року – мета сталого розвитку № 5

Проблема гендерно обумовленої нерівності існуюча сьогодні у світі одна з найбільш актуальних, оскільки торкається всіх сфер нашого життя від трудових відносин до скоєних злочинів. Досягнення гендерної рівності - одна з сімнадцяти глобальних цілей, які становлять порядок денний у програмі сталого розвитку на період до 2030 року. На перший погляд, гендерна рівність не має відношення до сталого розвитку, однак це не так.

Жінки та дівчатка становлять половину населення планети, що рівнозначно половині потенціалу людства. Гендерна рівність, одне з найважливіших прав людини, відіграє ключову роль у справі забезпечення миру та згоди у суспільстві та повноцінної реалізації людського потенціалу на основі сталого розвитку. Доведено, що залучення жінок у життя суспільства забезпечує зростання продуктивності та економічне зростання.

На жаль, людству доведеться пройти довгий шлях для досягнення повної рівності чоловіків та жінок з точки зору їхніх прав та можливостей. Якщо не робити узгоджених дій, то в наступному десятилітті операцій на статевих органах, що калічать, зазнають мільйони нових дівчаток. Вкрай важливо покінчити з гендерним насильством у всіх його проявах, забезпечити рівний доступ жінок і дівчаток, чоловіків та хлопчиків до освіти, охорони здоров'я, економічних ресурсів та створити рівні можливості для участі громадян у політичному житті. Це також стосується можливостей з працевлаштування в цілому та зайняття керівних посад.

Припинення будь-якої дискримінації щодо жінок і дівчаток – це не лише одне з основних прав людини, а й мета, яка має вирішальне значення для сталого майбутнього. Доведено, що розширення прав та можливостей жінок і дівчаток сприяє економічному зростанню та розвитку.

ПРООН зробила гендерну рівність центральним елементом своєї роботи, і за останні 20 років ми досягли значного прогресу. Зараз у школі більше дівчаток, ніж 15 років тому, і більшість регіонів досягли ґендерного паритету у початковій освіті.

^{Навчання дівчаток, фото: unicef}
Але хоча жінок на ринку праці більше, ніж будь-коли, у деяких регіонах, як і раніше, зберігається велика нерівність, при цьому жінкам систематично відмовляють у тих же правах на працю, що й чоловікам. Сексуальне насильство та експлуатація, нерівний поділ неоплачуваного догляду та домашньої праці, а також дискримінація на державній службі – все це залишається величезними перешкодами. Зміна клімату та стихійні лиха продовжують надавати непропорційний вплив на жінок та дітей, так само як і конфлікти та міграція.

Життєво важливо надати жінкам рівні права на землю та власність, сексуальне та репродуктивне здоров'я, а також на технології та Інтернет. Сьогодні на державних посадах більше жінок, ніж будь-коли раніше, але заохочення більшої кількості жінок-керівників допоможе досягти більшої гендерної рівності.

Цілі

Покласти край усім формам дискримінації щодо всіх жінок та дівчаток усюди.

Викорінити всі форми насильства щодо всіх жінок та дівчат у громадській та приватній сферах, включаючи торгівлю людьми, сексуальну та інші види експлуатації.

Викорінити всі шкідливі звичаї, такі як дитячі, ранні та примусові шлюби та операції, що калічать, на жіночих статевих органах.

Визнавати та цінувати неоплачуваний догляд та домашню працю за допомогою надання державних послуг, інфраструктури та політики соціального захисту, а також заохочення спільної відповідальності у домашньому господарстві та сім'ї відповідно до національних вимог.

^{Гендерна рівність під час працевлаштування, фото: plus-one}
Забезпечити повну та ефективну участь жінок та рівні можливості для керівництва на всіх рівнях прийняття рішень у політичному, економічному та суспільному житті.

Забезпечити загальний доступ до сексуального та репродуктивного здоров'я та репродуктивних прав, як це узгоджено відповідно до Програми дій Міжнародної конференції з народонаселення та розвитку та Пекінської платформи дій, а також підсумкових документів їх оглядових конференцій.

Провести реформи, щоб надати жінкам рівні права на економічні ресурси, а також доступ до володіння та контролю над землею та іншими формами власності, фінансовими послугами, спадкуванням та природними ресурсами відповідно до національних законів.

Розширювати використання передових технологій, зокрема інформаційно-комунікаційних технологій, для сприяння розширенню прав та можливостей жінок.

Прийняти та зміцнити розумну політику та обов'язкове законодавство для заохочення гендерної рівності та розширення прав та можливостей усіх жінок та дівчат на всіх рівнях.

^{П'ята мета програми сталого розвитку - ґендерна рівність, фото: un}
Гендерна рівність та право

Гендерна рівність стала частиною міжнародного права в галузі прав людини відповідно до Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. У цьому знаковому документі в історії прав людини визнається, що «всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах» і що «кожна людина повинна мати всі права та всі свободи, викладені в цій Декларації, без будь-якої різниці, як щодо раси, релігії чи іншого становища».

Комісія зі становища жінок є головним міжурядовим органом глобального рівня, який займається виключно просуванням ґендерної рівності та розширенням прав та можливостей жінок. Комісія зі становища жінок відіграє важливу роль у заохоченні прав жінок, фіксуванні становища жінок у всіх країнах світу, та формуванні глобальних стандартів з питань ґендерної рівності та розширення прав та можливостей жінок. 

^{В ООН створено Комісію з становища жінок, фото: un}
Факти

У всьому світі близько 750 мільйонів жінок і дівчат одружилися до досягнення 18-річного віку. Близько 200 мільйонів жінок і дівчат піддалися операціям, що калічать, на жіночих статевих органах.

У 30 країнах, де поширена практика операцій на жіночих статевих органах, що калічать, у 2017 році більш ніж 1 з 3 дівчаток віком від 15 до 19 років піддавалася цим операціям, тоді як у 2000 році — майже кожна друга дівчинка.

У 18 країнах чоловік може офіційно заборонити дружині працювати, у 39 країнах хлопчики та дівчатка мають різні права на спадщину, у 49 країнах немає законів, що забороняють домашнє насильство.

Одна з п'яти жінок, включаючи 19 відсотків жінок віком від 15 до 49 років, заявили, що у 12-місячний період вони зазнавали фізичного та/або сексуального насильства з боку інтимного партнера.

^{Гендерно обумовлене фізичне насильство, фото: legalife}
Незважаючи на активну участь жінок у політичному житті країн, на частку жінок сьогодні припадає 23,7 відсотка місць у державних парламентах, що поки що не відповідає принципу ґендерного паритету.

Дещо більше половини (52 відсотки) жінок віком від 15 до 49 років, які перебувають у шлюбі або позашлюбному союзі, самі приймають рішення щодо вступу в сексуальні відносини за взаємною згодою, використання контрацептивів та отримання медичних послуг.

Частка жінок, які мають права на землю, становить лише 13 відсотків у глобальному масштабі.

Понад 100 країн світу ведуть облік коштів, що спрямовуються з бюджету, на просування ґендерної рівності.

У Північній Африці на частку жінок припадає менше однієї з кожних п'яти оплачуваних посад поза сільськогосподарською галуззю. Співвідношення жінок, які зайняті поза сільськогосподарською галуззю та одержують заробітну плату, зросло з 35 відсотків у 1990 році до 41 відсотка у 2015 році.

^{Жінки отримали право голосувати, фото: vogue}
У 46 країнах частка жінок бодай у одній палаті парламенту становить 30 відсотків.

Майже дві третини країн у регіонах, що розвиваються, досягли гендерного балансу у початковій освіті.

У Південній Азії ризик ранніх шлюбів для дівчаток знизився на 40 відсотків із 2000 року.

Заходи у відповідь у зв'язку з COVID-19

«Досягнуті результати в галузі ґендерної рівності та прав жінок, які були досягнуті за попередні десятиліття, можуть бути зведені нанівець через пандемію COVID-19», – заявив Генеральний секретар ООН у квітні минулого року, закликавши уряди приділити жінкам та дівчаткам центральне місце у рамках зусиль урядів щодо відновлення ґендерної рівності.

Жінки не тільки найбільше страждають від цієї пандемії, вони також є основою відновлення у громадах.

У випадку, коли в економіках жінкам і дівчаткам приділятимуть центральне місце, це сприятиме досягненню кращих і стійкіших результатів у сфері розвитку для всіх, сприятиме швидшому відновленню та поверненню світу, сприятиме досягненню цілей у сфері сталого розвитку. 

^{Заходи та програми з досягнення гендерної рівності, фото: un}
У всіх програмах реагування на наслідки пов'язані з COVID-19, а також у всіх пакетах відновлювальних заходів та при бюджетуванні ресурсів необхідно брати до уваги гендерні наслідки цієї пандемії. Це передбачає: 1) забезпечити включення жінок і жіночих організацій у процес планування та прийняття рішень про заходи у відповідь у зв'язку з COVID-19; 2) здійснити перетворення несправедливої неоплачуваної роботи з догляду на нову, інклюзивну «економіку догляду», сприятливу всім; та 3) розробити соціально-економічні плани, цілеспрямовано орієнтовані на життя та майбутнє жінок і дівчаток.

Всі ці організації здійснюють діяльність спрямовану на досягнення рівноправності, оскільки рівність це важлива відправна точка у досягненні глобального сталого розвитку. Однак, крім організацій до руху за рівні права, може приєднатися і кожен з нас. Для цього достатньо викорінити дискримінацію на побутовому рівні та у своєму оточенні.