День військ зв'язку Збройних Сил України, ми святкуємо щороку 8 серпня. Це свято було встановлене Указом Президента України у 2000 році. Дата святкування вибрана не випадково, в далекому 1920 році, 8 серпня, вперше почали навчати українських військових зв'язківців. Проходило це навчання в Києві на базі Костянтинівського юнкерського військового училища.

Військовий зв'язок - це передача інформації від розвідувальних та інших частин, що контактують з противником, і засоби здійснення командування шляхом передачі наказів і вказівок командирів підлеглих. Таким чином, вона містить в собі всі засоби передачі повідомлень, наказів і звітів, як в польових умовах, так і на морі.

 Історія військового зв'язку

Рання розробка
Посланці використовувалися на війні з давніх часів і досі є цінним засобом зв'язку. Олександр, Ганнібал і Цезар розробили складну систему ретрансляторів, за допомогою яких повідомлення передавалися від одного посиленого до іншого кінними посильними, що рухаються на максимальній швидкості. Таким чином, вони могли підтримувати зв'язок зі своєю батьківщиною під час своїх великих кампаній і передавати повідомлення з дивовижною швидкістю.

Чингісхан в кінці XII століття не тільки наслідував своїм військовим попередникам, створивши велику систему посильних повідомлень з Європи у свою монгольську столицю, а й використовував поштових голубів в якості посильних.

У міру того як він просувався до своїх завоювань, він встановлював голубині ретрансляційні пости по всій Азії й більшої частини Східної Європи. Таким чином, він міг використовувати цих посланців для передачі інструкцій у свою столицю для управління своїми далекими володіннями.

До кінця 18 століття європейські армії використовували візуальну телеграфну систему, розроблену Клодом Шаппа, з використанням семафорних веж або жердин з рухомими кронштейнами. У 1833 році прусська армія поклала такі обов'язки по візуальному телеграфу на інженерні війська.  ^{Фото: https: //www.britannica.com}
У той час як ці елементарні методи передачі сигналів розвивалися на суші, аналогічний розвиток відбувалося і на морі. Рання сигналізація між військово-морськими судами здійснювалася заздалегідь узгодженими повідомленнями, переданими прапорами, вогнями або рухами вітрила. Коди були розроблені в 16 столітті й ґрунтувалися на кількості й положенні сигнальних прапорів і ліхтарів або на кількості пострілів з гармат.

Поява електричної сигналізації

Попри перші новаторські зусилля на суші й на морі, справжній розвиток сигнального зв'язку на війні відбулося тільки після винаходу електричного телеграфу Семюеля Ф. Б. Морзе. Успішно продемонструвавши електричний зв'язок між Вашингтоном, округ Колумбія, і Балтімором в 1844 році, він представив абсолютно нові засоби швидкої передачі сигналів.

За винаходом телефону в 1876 році не відразу пішло його прийняття і пристосування для використання у військових цілях. Ймовірно, це було пов'язано з відсутністю переконливого стимулювання війни й з тим, що розвиток міжміського телефонного зв'язку не було досягнуто протягом багатьох років.

Ближче до кінця XIX століття з'явилося нове засіб військово-сигнального зв'язку - бездротовий телеграф, або радіо. Великі держави у всьому світі швидко побачили прекрасні можливості для військової й військово-морського зв'язку. Розвиток відбувався швидко і безперервно, і до 1914 року він був прийнятий і широко використовувався всіма арміями й флотами світу.

Від Першої світової війни до 1940 р

На період початку Першої світової війни, організація й ефективність армій сильно відрізнялася. На одному кінці шкали перебувала Великобританія з невеликою, але високорозвиненою службою зв'язку; а на іншому кінці Росія, з ще гіршим зв'язком, ніж була у них в кінці Громадянської війни в США.

У міру того як війна прогресувала, лунали голоси про те потреби в поліпшених електричних комунікаціях з набагато більшою пропускною спроможністю для більших підрозділів і необхідності зв'язку всередині полків.

Незабаром були розроблені нові телефони й комутатори, а вже існуючі були вдосконалені. З різних сторін з'явилася складна система телефонних ліній, що складається з тисяч миль проводів. В тилу протистоять армій виникли полюсні лінії з безліччю перекладин і ланцюгів, а закопані кабелі та проводи були прокладені в ретельно продуманих системах траншей.  ^{Фото: https://www.doorsopenontario.on.ca}
Таким чином, електричний зв'язок у формі телефону і телеграфу поступово поширилася на більш дрібні підрозділи, поки передові взводи часто не підтримували зв'язок зі штабами своїх рот через ці засоби зв'язку.

Візуальна сигналізація повернулася на поле бою в Першій світовій війні з використанням електричних сигнальних ламп. Піротехніка, ракети, сигнальні пістолети й ракетниці широко використовувалися для передачі заздалегідь підготовлених сигналів.

Новий елемент, літак, представлений в Першу світову війну, відразу створив проблему зі зв'язком. Протягом більшої частини війни зв'язок між землею і повітрям було складно налагодити. Для посилання звітів пілот повинен був приземлитися або скинути повідомлення, а сам він отримував інструкції в повітрі зі шпальт білої й чорної тканини, які називаються «панелями», розкладених у відкритому полі відповідно до заздалегідь підготовлених креслень.

Було докладено багато зусиль для використання радіотелеграфу і радіотелефону між літаками й наземним штабом. На завершальному етапі війни багато літаків були оснащені радіо, але їх обслуговування ніколи не було задовольнити або надійним і мало впливало на бойові дії.

Ще одним великим досягненням в області комунікацій, які виникли й почався в період між Першою і Другою світовими війнами, була частотна модуляція (FM) радіо.

Друга світова війна і після

Розвиток авіації, піхоти, артилерії й бронетехніки створило нові вимоги до миттєвого радіозв'язку між усіма учасниками. Переносні радіоприймачі були надані як у військових ешелонах, так і у взводах. У кожному танку було як мінімум одне радіо, а в деяких командирських танках їх було цілих три.

Потужні мобільні радіостанції стали звичайним явищем на рівні дивізій і полків. За допомогою цих наборів телеграфний зв'язок здійснюватися на відстані понад 100 миль (160 кілометрів) з транспортними засобами, що перебувають у звичайному русі по дорозі.

Радіорелейний зв'язок, народжена необхідністю мобільності, стала видатним досягненням в галузі зв'язку під час Другої світової війни

Була розроблена система ретрансляції за допомогою радіотелетайпа, за допомогою якої оператор-радіотелетайп у Вашингтоні, Лондоні або інших столицях міг передавати повідомлення по телетайпу безпосередньо командиру в будь-яку точку військових дій.

Крім того, була розроблена система проведення конференцій по телетайпу. Ці конференції, названі «телеконси», дозволяли командиру або його штабу на кожному кінці переглядати на екрані вхідні повідомлення телетайпа з тією ж швидкістю, з якою були отримані символи. Питання і відповіді можна було швидко передавати через тисячі кілометрів.

Військові служби добре засвоїли зі свого військового досвіду важливість наукових досліджень і розробок у всіх областях, включаючи комунікаційну електроніку. Були досягнуті успіхи в можливостях зв'язку дротових і радіорелейних систем, а також в поліпшених електронних засобах навігації.  ^{Фото: www.defenseone.com}
Відповідно, після середини століття військові зусилля у всіх аспектах передачі сигналів продовжували посилюватися майже так само, як під час Другої світової війни. Двома основними нововведеннями в армії стали телебачення й обладнання «електронного мозку». Комп'ютери та інші пристрої обробки даних все частіше застосовувалися для обробки й зберігання сигналів.

Спостереження за зоною бойових дій радикально розширило звичайні методи розвідки

Система виявлення цілей з електронним управлінням для виявлення військ або транспорту противника на землі або в повітрі розроблялася з використанням оптичного, звукового, фотографічного, інфрачервоного і радіолокаційного обладнання. Інформація, зібрана цими пристроями на великому фронті противника, може бути зібрана в електронному вигляді й показаний в штабі, де бойовий командир може швидко оцінити обставини й прийняти тактичні рішення.

Війська зв'язку є ключовою ланкою в забезпеченні обороноздатності України. Не забудьте в цей свято привітати всіх причетних до цих військам, а так само віддати данину шани тим зв'язківцям, які поклали свої життя за мир на нашій землі.