18 грудня у всьому світі відзначають Міжнародний день мігранта. Ніколи ще у світі не було так багато мігрантів, як зараз. При цьому вони все більше страждають від експлуатації та дискримінації. З іншого боку, економіка має вигоду з глобального потоку людей, особливо в розвинених країнах. Міжнародний день мігранта покликаний привернути до цієї проблеми увагу.
Фото: doc-research.org
Міжнародний день мігранта покликаний привернути увагу до того, що мільйони людей у всьому світі залишили свої будинки й тепер живуть у чужих краях. Це явище старе як світ, але такий день був заснований ООН лише 2000 року.
Причини, через які хтось їде зі своєї країни, різноманітні. Одні хочуть отримати хорошу роботу, інші мріють про життя певної країни.
Біженці також є мігрантами, але з однією особливістю: біженці залишають рідні місця добровільно. Це відрізняє їхню відмінність від інших мігрантів. З 272 мільйонів мігрантів 70 мільйонів – біженці. Більшість із них — внутрішньо переміщені особи. Це означає, що вони не бігли в іншу країну, а змінили місце проживання усередині своєї держави. Кожен із біженців є мігрантом, але не кожен мігрант одночасно є біженцем.
Основний на цей час рушійною силою міграційних рухів є глобалізація. З одного боку кожна країна намагається тримати імміграцію під контролем. У деяких країнах обмеження еміграції є пріоритетом. Рівень контролю варіюється і деякі країни більш відкриті для імміграції, ніж інші.
З іншого боку, біженці становлять значну частину світової міграції. Вони покидають свої поселення насамперед для того, щоб знайти захист від утисків і переслідувань, а не в пошуках кращих економічних умов життя для себе та своїх близьких.
З 1980 року кількість біженців постійно зростала. З економічного погляду міграція є важливим і часто недооцінюваним фактором. Мігранти переправляють до рідних країн великий потік грошей, отриманих як заробітна плата на території іншої держави, він перевищує обсяг допомоги з метою розвитку, що надається у всьому світі.
Хоча у приймаючих країнах мігранти вважаються тягарем, їхня робота має важливе значення для успіху цих громад у багатьох регіонах. Робітники-мігранти виконують роботу, яку місцеві жителі часто ігнорують. Вони також є важливими суб'єктами для міжнародних взаємин в цілому глобальному світі. 
Фото:www.politico.eu
За даними UN/DESA, чиста міграція між економічно розвиненими країнами, з одного боку, і країнами, що економічно розвиваються, з іншого боку, у період з 1970 по 2016 рік становила загалом 95,2 мільйона або 2,1 мільйона мігрантів на рік. В абсолютному вираженні найважливішими країнами для імміграції у цей період були США (42,2 мільйона), Росія (12,2 мільйона), Німеччина (8,0 мільйона), Канада (7,4 мільйона) та Об'єднані Арабські Емірати (7, 0 мільйонів). Найважливішими країнами походження були Бангладеш (-14,3 мільйона), Мексика (-12,1 мільйона), Китай (-9,4 мільйона), Філіппіни (-5,9 мільйона) та Індія (-5,3 мільйона).
Згідно з прогнозами ООН, чиста міграція між економічно розвиненими та економічно розвиваються до 2050 року складе загалом 80, 6 мільйонів та 2,3 мільйона мігрантів на рік, відповідно.
У середньому понад 100 000 мігрантів іммігруватимуть у вісім країн щороку: США (1 000 000), Канада (203 000), Великобританія (171 000), Австралія (153 000), Німеччина (150 000), Сирія (13) , Росія (109 000) та Італії (102 000).
З іншого боку, понад 100 000 мігрантів до 2050 року емігрують із шести країн: Індії (-362 000), Бангладеш (-305 000), Китаю (-300 000), Пакистану (-141 000), Індонезії (-14) та Мексика (-118 000). 
Фото:www.chathamhouse.org
Варто відзначити, що в період пандемії COVID 19 темпи міграції знизилися. Але це явище пов'язане переважно, лише з обмеженнями при перетині кордонів країн.
Пандемія COVID-19 має глибокий і широкомасштабний вплив на мігрантів, біженців та переміщених осіб, а також на моделі міграції на місцевому та глобальному рівнях. Наслідки пандемії для різних аспектів взаємозв'язку міграції та навколишнього середовища також є значними й дуже різноманітними. Люди, які евакуюються та переміщені внаслідок стихійного лиха, стикаються з особливими проблемами щодо фізичного дистанціювання та застосування інших заходів профілактики інфекцій.
Мігранти, змушені повернутися до своїх країн та місць проживання, можуть чинити додатковий тиск на і без того тендітні екосистеми та джерела засобів для існування. Сім'ї та спільноти, які покладалися на міграцію як на стратегію адаптації чи виживання, мають мало можливостей надіслати своїх членів сім'ї або перестали отримувати грошові перекази. 
Фото:www.open.edu
COVID-19, як будь-який інший вірус, не знає кордонів. Проте кордони стали характерною рисою у відповідь пандемію. Раптові заходи внутрішньої ізоляції та закриття міжнародних кордонів змусили людей зіткнутися з тим, що тривалі, запроваджені державою обмеження мобільності можуть підірвати умови існування та добробуту людей та змінити функціонування суспільства лише за кілька тижнів.
Проте це те, з чим вчені та практики з екологічної міграції борються протягом багатьох років — з важким становищем «пійманих у пастку» або «нерухомих» популяцій у місцях, де природне середовище поступово чи раптово стає непридатним для життя.
У такій ситуації становище мігрантів стає особливо небезпечним. Тому Міжнародний день мігранта не лише має нагадати всім нам про проблеми міграції, а й подвоїти зусилля, спрямовані на їхнє вирішення.
Вам також може бути цікаво, що у Ла-Манші під час спроби потрапити до Великобританії потонули 27 мігрантів.
Крім того, раніше повідомлялося про те, що 3 травня - Всесвітній День свободи друку.
Також видання Postfactum розповідало те, що Естонія посилює контроль на кордоні у зв'язку з міграційною кризою.
Топ новини
