Внаслідок злочинів націонал-соціалізму та наслідків Другої світової війни, 10 грудня 1948 року було сформульовано та опубліковано Загальну декларацію прав людини. Генеральна Асамблея ООН затвердила день пам'яті «Загальної декларації прав людини» документ було перекладено більш ніж 460 мовами.
Фото: www.voxnews.online
Початок Другої світової війни в 1939 році, нацистський режим у Німеччині проводить програму зі знищення східних слов'ян, циган, євреїв та національних меншин в окупованих країнах. Після 1945 року, коли громадськості стало відомо про злочини націонал-соціалістів Німеччини, про ті звірства які вони чинили проти народу і стало очевидно, що Статут ООН недостатньо точно визначає права людини.
Ще під час війни, у серпні 1941 року, США та Великобританія проголосили мету мирного та справедливого, нового світового порядку з «Атлантичною хартією», який гарантував би повагу елементарних прав для кожної людини. Саме для цього у 1942 році було створено «військовий альянс». Спочатку він складався з 25 "Об'єднаних Націй", але через 3 роки став всесвітньою організацією з такою самою назвою, в якій об'єдналися до 50 держав.
10 грудня 1948 року було опубліковано Загальну декларацію прав людини, яку прийняли держави-члени ООН. Але не лише всесвітня реалізація прав людини державою та іншими суб'єктами, а й універсальність, тобто загальна дійсність цих 30 фіксованих прав, обговорюється знову і знову.
Загальна декларація прав людини надає кожній людині у всьому світі свободу, життя без дискримінації, незалежно від релігійних, фізичних та расових факторів. Декларація визнана урядами та народами у всьому світі та увійшла до багатьох конституцій. Проте це не міжнародний договір і тому не несе сили обов'язкового виконання.
Крім Загальної декларації з прав людини, міжнародні інституції, такі як Європейський Союз, Рада Європи та Африканський союз, організували регіональні інструменти, присвячені правам людини.
Попри численні міжнародні угоди та незмінну відданість громадянському суспільству, серйозні порушення прав людини продовжують відбуватися у всьому світі й зараз. День прав людини є нагадуванням про те, що дотримання цих прав не може вважатися правилом, яке зараз повсюдно. Досі є слабко захищені люди або групи людей, які часто страждають від порушень прав навіть у «правових» державах. 
Фото:friedensdorf.de
Ще 400 р. до н.е. грецькі філософи сприймали людей як автономних особистостей. Через багато століть, особливо в 17-18 століттях, філософів цікавило розбіжність між обов'язками держави та правами суспільства. Це спричинило появу перших основних прав: — кожен має права і держава неспроможна це заперечувати.
Важливими віхами на шляху до визначення цих прав стали «Вірджинська декларація прав» 1776, французька декларація прав людини й громадянина 1789 і американський «Білль про права» 1791 року.
Загальний захист прав людини було задекларовано у Статуті ООН 1945 року та у прийнятті Загальної декларації прав людини через 3 роки після цього. Ці 30 статей визначають, серед іншого, право на життя, право на відсутність рабства та тортур, а також право на свободу віросповідання.
Державні органи, конституційний суд чи поліція зобов'язані не порушувати права людини (обов'язок поважати), захищати їх від втручання третіх сторін (обов'язок захищати) та зобов'язані забезпечувати здійснення прав (гарантувати).
Хоча бізнес-структури сприяють порушенню прав людини, наприклад, використовуючи дитячу працю або забруднення ґрунтів і вод внаслідок промислового виробництва, міжнародне право не визнає прямої відповідальності бізнесу за порушення прав людини.
Постійно точаться суперечки щодо дійсності, реалізації та визначення прав людини. Одне з таких питань, чи є бездіяльність також формою насильства, наприклад, коли військові злочини спостерігаються у бездіяльності. Це також порушує питання, чи є військове втручання для захисту прав людини розумним, допустимим або навіть необхідним.
Поточні глобальні події також впливають на виконання закону про права людини. Через різке збільшення кількості біженців виникли серйозні проблеми з дотриманням прав людини, оскільки багато біженців не можуть здійснювати свої права на освіту, медичне обслуговування без дійсних документів, що засвідчують особу. 
Фото:www.vol.at
Також обговорюється універсальність прав людини. У багатьох країнах люди говорять про права людини інакше, ніж, наприклад, у Європі чи Північній Америці. У деяких країнах, наприклад, у Росії, у центрі уваги перебувають не права особистості, а добробут суспільства. Те саме явище ми можемо спостерігати в Китаї чи мусульманських країнах, тому точиться дискусія про те, чи не є Загальна декларація прав людини просто виразом погляду на цей предмет під впливом Заходу.
Права людини пов'язані із заявою про однакову застосовність до всіх людей у всьому світі. Різні права людини взаємозалежні та становлять єдине ціле. Загалом вони спрямовані на захист гідності та свободи людей.
Вони ідентифікують людей як носіїв прав людини й насамперед зобов'язують держави поважати, захищати й гарантувати права людини.
У центрі прав людини знаходиться «автономна особистість», яку потрібно захищати. Відповідно, права людини зазвичай формулюються як права особистості. Навіть якщо спеціальні договори про права людини стосуються груп людей, таких як діти, інваліди та жінки, ці права є індивідуальними правами людини, на які мають право окремі жінки, інваліди та діти.
Загальна відмінність проводиться між трьома поколіннями прав людини. Права першого «покоління» мають на увазі класичні політичні та громадянські свободи. До них відносяться право на життя, заборона на тортури та рабство, а також право на безпеку, свободу думки, віросповідання, переконань, право на опір гнобленню, а також права, пов'язані з правосуддям (рівність перед законом, презумпція невинності, справедливий судовий розгляд та т. д.).
Права наступного «покоління» містять давно ігноровані економічні, соціальні та культурні права людини. До цієї категорії прав належать: право на працю, соціальне забезпечення, харчування, воду, здоров'я та освіту. З 1990-х років утримання та порушення цих прав було значно конкретизовано.
Тим часом вони широко популярний з політичного погляду і за своєю природою також вважаються такими, що підлягають виконанню. Відповідні правозастосовні механізми на національному та міжнародному рівнях все ще потребують зміцнення. 
Фото:lebenshilfe.tirol
Права третього покоління з'явилися пізніше і належать до загальних прав, які ще не були підтверджені в угодах, таких як права на розвиток, мир чи чисте довкілля.
Держави несуть основну відповідальність за дотримання прав людини. Державні органи (поліція, військові тощо. буд.), які відповідають злочини у сфері правами людини що неспроможні самі порушувати прав людини (обов'язок поважати).
Зазвичай відповідальність держави належить до відповідальності за власну територію. Спірно, якою мірою держави також мають «екстериторіальні зобов'язання», як міжнародні суб'єкти, несуть зобов'язання в галузі прав людини.
Водночас докладаються зусилля до того, щоб зобов'язати міжнародні організації, приватних осіб і насамперед комерційні підприємства безпосередньо поважати права людини.
10 червня 2021 року під час двосторонньої зустрічі у місті Сент-Айвс президент США Джозеф Байден та прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон підписали нову Атлантичну хартію, створену на зразок однойменної угоди 1941 року, яка визначає основні напрямки співпраці двох країн.
Сьогодні, четвертий рік поспіль, Посольство Нідерландів вручає премію "Тюльпан прав людини" в Україні. Премія вручається за досягнення у боротьбі за права людини.
фото:премія "Тюльпан прав людини"
Цього року премію "Тюльпан прав людини", яку щороку присуджує Міністерство закордонних справ Нідерландів, здобули виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк та засновниця громадської ініціативи "Марш жінок" Олена Шевченко. Головними темами цього року стали свобода слова та права ЛГБТ.
У цей Міжнародний День прав людини підтримайте всі ініціативи, спрямовані на зміцнення позицій виконання цих прав завжди та скрізь. Проведіть розмову зі своїми дітьми та близькими про права людини та методи їх захисту.
Підтримайте у Міжнародний День прав людини всі ініціативи, спрямовані на зміцнення позицій виконання цих прав завжди та скрізь. Проведіть розмову зі своїми дітьми та близькими про права людини та методи їх захисту.
Вам також може бути цікаво, що 6 грудня - День Збройних Сил України.
Крім того видання Postfactum повідомляло те, що «Будь собою - ми з тобою»: в Києві сьогодні відбувся Марш рівності, не обійшлося без сутичок.
А ще ви можете дізнатися про те, що 30 липня, Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми.
Топ новини
