Венеційська комісія озвучила свою позицію щодо КСУ і конституційної кризи в Україні

Венеціанська комісія опублікувала термінові висновки по рішенню Конституційного суду щодо механізмів протидії корупції в Україні. Йдеться про скасування покарання за неправдиві дані в електронних деклараціях. Венеційська комісія дала свої рекомендації як суддям, так і депутатам Верховної Ради, повідомляє Інтерфакс Україна.

Венеційська комісія озвучила свою позицію щодо КСУ і конституційної кризи в Україні

Венеційська комісія. Фото: parliament.ge

У своєму зверненні Венеціанська комісія наголошує, що боротьба з корупцією є важливим елементом держави, керованої верховенством закону. Але також важливим залишається і повага до Конституції та конституційна справедливість.

На думку ВК, Верховна Рада і виконавча влада повинні поважати роль Конституційного суду як хранителя Конституції і повинні виконувати його рішення.

"У свою чергу, Конституційний Суд, як і будь-яка інша державна установа і суд, з одного боку, заслуговує інституційного поваги, але, з іншого боку, повинен поважати свої власні процедури і повинен приймати рішення, які в цілому відповідають світовій судовій практиці. Що ще більш важливо, конституційний суд повинен приймати рішення виключно в рамках параметрів його законних повноважень і юрисдикції", - йдеться у висновку Комісії.

Венеційська комісія визнає, що рішення КСУ від 27 жовтня не має чіткої аргументації, твердої основи в міжнародному праві.

"Можливо, воно було заплямовано серйозною процедурною помилкою - невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів", - припустили в ВК.

"Це викликає жаль не тільки через негайні негативні наслідки цього рішення для боротьби з корупцією в Україні, але також тому, що такі рішення підривають суспільну довіру до конституційного правосуддя в цілому", - підкреслили у Венеційській комісії.

Проте, вважають в ВК, конституційна роль Конституційного суду повинна дотримуватися, і Верховна Рада повинна виконати рішення, зберігаючи громадські інтереси, такі як боротьбу з корупцією, в тому числі в судовій системі.

"Зокрема, важливо зберегти обов'язок державних посадових осіб (включаючи суддів звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які представляють завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі ", - йдеться у висновку.

Виходячи з вищесказаного Венеціанська комісія пропонує українському парламенту розглянути наступні рішення:

- Стаття 366-1 Кримінального кодексу. Визнана Конституційним судом недійсною. Кримінальну відповідальність за подачу завідомо неправдивої заяви/неподання декларації слід відновити, але закон може більш детально вказати санкції, що відповідають ступеню кримінальної відповідальності, зі збереженням, наприклад, покарання у вигляді тюремного ув'язнення для випадків вище певного порогу і в разі таких дій з наміром;

- що стосується повноважень Національного агентства з протидії корупції (НАПК) перевіряти декларації, всі свої повноваження щодо державних посадових осіб, крім суддів, можуть бути відновлені, оскільки на них не впливають доводи Конституційного Суду у своєму рішенні;

- що стосується повноважень НАПК по відношенню до суддів, можуть бути передбачені додаткові гарантії, а саме внесено в закон для захисту від можливих зловживань;

- незалежність НАКП на практиці і громадський контроль за її діяльністю повинні бути поліпшені відповідно до рекомендацій GRECO;

- деякі слідчі повноваження НАПК можуть бути сформульовані більш точно і в вузькому сенсі;

- щоб захистити суддів від можливих зловживань з боку НАПК, закон може передбачати для нагляду за діяльністю НАБУ щодо суддів або у формі механізму розгляду скарг або в формі регулярних звітів НАПК в відповідний судовий орган.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський звернувся до Венеційської комісії 25 листопада з проханням оцінити конституційну ситуацію, викликану рішенням КСУ від 27 жовтня. Зеленський вважає, що останні рішення КСУ щодо базового для антикорупційної інфраструктури України законодавства призвели до конституційної кризи.

27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів прийняв рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАПК з перевірки декларацій і виявлення конфлікту інтересів.

zoom-images