Україна дотримується стратегічного курсу на членство у Євросоюзі та НАТО, і це становище закріплено на законодавчому рівні у Конституції. У разі його реалізації Київ міг би отримати доступ до політичних, культурних, економічних та інших бонусів.
Президенти України, Литви і Польщі. Фото: УНН
Але, враховуючи віддалену перспективу такого сценарію у зв'язку з відсутністю єдиної думки щодо цього серед представників цих організацій, українська сторона почала шукати партнерів альтернативним способом.
Нещодавно міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що однією зі складових політики Києва є робота над створенням малих альянсів. Для цього зовнішньополітичне відомство нашої країни створило пояс безпеки та посилює Балто-Чорноморську вісь. Це спричинило створення Люблінського трикутника з Литвою та Польщею, Квадриги з Туреччиною, а також Асоційованого тріо за участю Молдови та Грузії.
Зокрема, про створення «Люблінського трикутника» у грудні минулого року заявили лідери Литви, Польщі та України. Деякі експерти вже заявили, що цей союз може стати аналогом Вишеградської четвірки за участю Словаччини, Чехії, Польщі та Угорщини. Наразі, з урахуванням зміни ситуації, «Люблінський трикутник» може стати спілкою з питань безпеки.
Вас також може зацікавити те, що українські COVID-сертифікати почнуть діяти для поїздок в ЄС з 20 серпня.
Крім того, раніше вже стало відомо про те, що глави Міноборони та МЗС країн ЄС узгодять єдину стратегію щодо діалогу з РФ.
Нагадаємо також про те, що глава МЗС України розповів, як близько Україна була до втрати безвізу з ЄС.
Топ новини
