Коли країна переживає війну, майже кожна людина стикається зі спілкуванням з військовими, які перебували в зонах активних бойових дій. Важливо розуміти, що подібний досвід накладає на характер, погляди й поведінку людини певні особливості. Бо він є дуже травмуючим, незвичайним, болючим. Бойовий досвід неможливо ні з чим порівняти. Він унікальний для кожного окремого військового.
*На передовій є таке поняття, як «лінія». Нульова лінія — це лінія контакту, де між нашими та не нашими приблизно півкілометра-кілометр. Перша лінія - це десь пів кілометра від першої. Далі йде друга лінія, третя... Тобто ешелони захисту. Якщо йде масований наступ, то нульова відходить до першої, перша до другої й так далі.
Під час спілкування з солдатом, який щойно повернувся з зони бойових дій, важливо бути чутливим і з повагою ставитися до того, що він пережив та потенційної психологічної травми, з якою він міг зіткнутися. Ось кілька порад щодо того, яких тем слід уникати та що можна говорити.
Розмови відверто: не намагайтеся залізти солдату в душу. Особливо зі словами “я розумію”, “нічого страшного”, “розкажи, я все витримаю”, “поділись зі мною і тобі полегшає”, “мені тебе так шкода”, “ти мій бідний-нещасний”, “за що ж тобі це все” і таке інше.
Не будьте занадто наполегливими й нетактовними у своєму бажанні “розділити його біль”.
Бойові дії: запитання про конкретні деталі бойового досвіду є недоречними. Ці деталі можуть бути травматичними для солдата. Можливо, що про якісь епізоди взагалі ніхто ніколи не дізнається, навіть психотерапевт. Тому випитувати щось категорично не варто. Якщо військовий буде мати бажання розказати вам щось, він це зробить самостійно, без вашого тиску. Також не варто самостійно підіймати теми про полеглих побратимів та їх родичів. Нагадувати про те, що їх вже немає, а він повернувся. Бо подібна тема може спровокувати у солдата почуття провини того, хто вижив. Яке, до речі, може бути ще до вашої розмови і ви його зробите тільки сильнішим та гострішим.
Фільми, фото, відео на військову тему: з подібним контентом потрібно бути обережними і що до його перегляду і що до обговорення. Бо ніколи не можна знати, яка саме фотографія чи відео, чи музика, підніме травматичні спогади і може навіть спровокувати прояви ПТСР. Особлива увага повинна бути до сцен насилля, різких, гучних звуків, агресивної розмови на підвищених тонах тощо.
Політика: не провокуйте обговорення будь-яких політичних питань, якщо не знаєте поглядів і цінностей солдата і навіть якщо знаєте. Це може бути делікатною темою та призвести до непотрібного конфлікту чи розбіжностей. А головне, викликати небажані сильні емоції, можливо і негативні.
Критика, жарти, знецінення: уникайте критики військових, оскільки це може бути розглянуто як атака на особистий досвід і переконання солдата. Якщо хочете пожартувати чи підколоти - подумайте заздалегідь, чи це має діятися в конкретні ситуації й чи ваше почуття гумору достатнє для того, щоб зробити весело, а не навпаки. Бо ми зараз живемо в новому світі й, бо було раніше, вже не буде. Особливо якщо людина повернулась з фронту.
Особисте: запитання про сім’ю, стосунки чи фінансове становище солдата також не є доречними й можуть обговорюватися тільки якщо військовий сам/сама порушувати ці питання. Подібні теми можуть створити відчуття дискомфорту. Треба розуміти що не всі готові обговорювати їх відразу після повернення з 0.
Давати поради про які не просили: зайвим буде давати людині будь-які поради про будь-які сфери життя, якщо до вас за цією порадою людина не прийшла самостійно. Бо у військових зараз і без вас часто існує відчуття “відірваності” від цивільного світу і спроби вчити людину жити не будуть мати успіху і можуть призвести до конфлікту.
Але ж, разом з цим, військовим як ніколи потрібна ваша підтримка, опора, повага, спілкування і любов. Вони роблять дуже багато складних виборів та дій задля збереження нашої коханої країни. І повертаючись в цивільне середовище їм важливо відчувати себе комфортно, вільно, спокійно. І це наша з вами задача - створити для них саме таке середовище. Бо ми це можемо) Отже, нижче приведу кілька прикладів тем, які можна і потрібно підіймати з солдатом.
Радість повернення: довгоочікувана зустріч завжди приємна тема для розмови, для обіймів, для щирих емоцій. Привітати військового з поверненням доречно. Запитайте, як він/вона себе почуває, і чи можете ви якось бути корисним та допомогти на цьому етапі адаптуватися до цивільного життя.
Інтереси та хобі: запитайте про їхні захоплення та інтереси поза армією. Це може допомогти солдату повернутися до цивільного життя та почуватися спокійніше. А також нагадати про те, що в світі все ще існують приємні речі, які здатні приносити радість.
Плани на майбутнє: запитайте про плани на майбутнє, наприклад, чи планує він/вона залишитися в армії чи зробити іншу кар’єру. Це може свідчити про те, що ви зацікавлені в його/її доброї долі та майбутньому успіху.
Пережиті травмуючі події мають великий вплив на людину, але щирі емоції та коректна поведінка будуть в пригоді у спілкуванні у подібних обставинах. Пропонуйте підтримку та активно вислуховуйте переживання та емоції солдата, якщо він почав обговорювати їх з вами. Якщо військовому здається, що він хоче поговорити про свій досвід, забезпечте для цього максимально безпечний простір без засуджень чи оцінки почутого.
Топ новини
