Цей рік вже став для аграріїв нашої країни найскладнішим за всі роки незалежності. Повноцінне вторгнення РФ завдало шкоди не тільки весняній посівній та збору врожаю осені, а й експорту зернових, олійних культур та продуктів їх перероблення. Ситуація із заблокованими портами Чорного моря, окупованими портами Азовського моря на сьогодні є значною проблемою, залишаючи можливість експорту тільки по Дунаю та залізничним шляхом через Європу на порти Балтії та Середземномор’я. На жаль, на цей час ці можливості спроможні перевалити за різними оцінками 1,3-1,6 млн тонн на місяць. При тому, що до військових дій, Україна експортувала від 4 до 7 млн тонн на місяць. Окрім того, ускладнена логістика збільшує собівартість української продукції.
Які наслідки, окрім недоотримання валютного виторгу, недостатньої кількості потужностей для зберігання та втрати якісних показників продукції можуть створити ще більшу загрозу для діяльності аграріїв для держави та у галузі взагалі?
На сьогодні тільки безпосередньо сільгоспвиробники та деякі експерти говорять про проблему, яка має терміновий і негативний ефект. Рослинництво - це циклічний процес, тобто сільгоспвиробники живуть не за календарним, а за маркетинговим роком, який починається 1 липня - з початком обробки ґрунтів, а закінчується збиранням врожаю. Сільгоспвиробники до початку маркетингового року мають реалізувати свій врожай минулого року, бо тільки так вони можуть отримати кошти для проведення посівної компанії. В цьому році реалізація збіжжя має труднощі, тому провести повноцінну посівну компанію у більшості господарств не вийде. З самого початку робіт потрібні великі кошти на запасні частини, паливо, гліфосати та інші засоби для проведення обробки ґрунтів. І це не говорячи вже про саму осінню посівну! Важливо наголосити, що основні площі зернових засіваються саме восени. Ще одна можливість отримання коштів для сільгоспвиробників - це форвардні контракти від великих трейдерів, але у зв’язку з проблемою відвантаження через порти, ця програма вже зірвана.
Яке розв'язання проблеми має наша країна? Їх декілька. По-перше, це допомога держави, а саме - пільгове кредитування аграріїв, викуп зерна в Аграрний фонд та держрезерв. По-друге, це перероблювання зерна на борошно та комбікорм, що дозволить отримати додану вартість і, таким чином, нівелювати логістичні витрати. По-третє, необхідні більш оперативні рухи з розблокування портів та поліпшення логістики на наземних шляхах експорту, але це потребує довгий період для реалізації.
Час працює проти нас, тому треба поквапитись з управлінськими рішеннями.
Топ новини
