Війна, яка триває вже 5 місяць, завдала великої шкоди усім секторам економіки України, що суттєво вплинуло на якість життя пересічних громадян. Та попри це, українці з честю продовжують боронити свою землю, докладаючи максимум зусиль для наближення перемоги. Для підтримки громадян й бізнесу, влада намагається на законодавчому рівні розв’язати проблемні питання, що виникають під час організації трудових відносин в період воєнного стану (далі з текстом – ВС).
На жаль, саме війна багато в чому показала, що національне законодавство про працю застаріло та потребує осучаснення. Це й не дивно, адже Кодекс Законів про працю України (далі за текстом - КЗпП) був прийнятий і введений в дію ще 50 років тому, в далекому 1972 році[1]. Враховуючи те, що КЗпП здебільшого розроблявся під індустріальну економіку УРСР, документ вже не справляється з ефективним та своєчасним реагуванням на виклики сьогодення, особливо в умовах ВС.
З метою забезпечення належного рівня гнучкості трудових відносин, 01.07.2022 депутати прийняли Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX [2] (далі за текстом - ЗУ № 2352-IX, Закон), який 15.07.2022 підписав Президент України. Набрання чинності Закону відбулося 19.07.2022.
Водночас на сайті Офісу Президента було зареєстровано одразу дві петиції[3],[4] з проханням накласти вето на ЗУ № 2352-IX. Тож з’ясуємо, що обурило авторів петиції, та які основні зміни й новели передбачає Закон.
Перш за все, ЗУ № 2352-IX «зачепить» держслужбовців. Нагадаю, що профільним законом для працівників державної служби є Закон України «Про державну службу» № 889-VIII[5]. Разом з тим, у період дії військового стану, регулювання праці держслужбовців визначатиметься саме нормами ЗУ №2352-IX та ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX[6]. Наприклад, відтепер для держслужбовців спрощується розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання за строками оплати праці і т.д. Говорячи простіше, законодавець спростив процедури звільнення, переведення, затримки зарплати не тільки для співробітників приватного бізнесу, а й для усіх держслужбовців.
Щодо петицій на сайті Офісу Президента то вони стосувалися питання працівників, які були мобілізовані в армію. Згідно З законом середня зарплата на підприємствах для таких працівників не зберігається. Відповідні зміни були внесене до статті 119 Кодексу Законів про працю України (КЗпП). Відтепер за мобілізованими працівниками зберігається лише місце роботи й посада. Тобто, звільняти мобілізованого працівника як і раніше буде заборонено, натомість роботодавець має право не виплачувати такому працівнику заробітну плату за час несення військової служби.
Цікавою новелою ЗУ № 2352-IX є запровадження електронного документообігу між роботодавцем та працівником. Це дасть можливість сторонам трудового договору обмінюватися інформацією в е-формі, наприклад ознайомлення з наказами чи з іншими повідомленнями. Законодавець визначив, що такий процес буде відбуватися з обов'язковим накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису.
Торкнулись зміни й статті 29 КЗпП «Обов’язок роботодавця до початку роботи працівника за трудовим договором».
Відтепер роботодавець до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:
Закон також передбачає нові підстави припинення трудового договору, а саме: смерть роботодавця - фізичної особи, смерть працівника (або визнання такого роботодавця чи працівника безвісно відсутнім, чи оголошення померлим), відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. Окрім цього, з ініціативи роботодавця може бути припинений трудовий договір, якщо неможливо забезпечити працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Зверніть увагу, що таке звільнення можливе лише за умови, якщо у роботодавця відсутня можливість перевести працівника на іншу роботу.
У ЗУ № 2352-IX нарешті визначений чіткий порядок оформлення призупинення трудового договору. Відповідна процедура оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки. Разом з тим, законодавець передбачив право працівників оскаржувати подібні накази у спрощеному порядку до Державної служби України з питань праці.
Торкнулись зміни й питань відпустки. Так, наприклад, час проходження військової служби мобілізованими працівниками не буде враховуватися до стажу, що дає право на відпустки. Зокрема ЗУ № 2352-IX визначено, що у період дії ВС надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Інші невикористані дні відпустки буде збережено за працівником або компенсовано у разі його звільнення відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки»[7]. Звертаю увагу, що відтепер за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, роботодавець зобов’язаний йому надати відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві працівника, але не більше 90 календарних днів.
Таким чином:
Суд може поновити строки у разі їх пропуску з поважних причин, проте якщо такий пропуск допущено в рамках одного року.
Закон також передбачає збільшення тривалості робочого часу, у період дії ВС, до 60 годин на тиждень. Слід зазначити, що ця норма стосується лише працівників, зайнятих на об'єктах критичної інфраструктури.
На мою думку, деякі зміни, що передбачені ЗУ № 2352-IX є виправданими, адже вони сприятимуть осучасненню норм трудового права, що вкрай необхідно в період дії ВС. Запропоновані новели дозволять підприємствам краще пристосуватися до нинішніх реалій. Трудові гарантії, належне функціонування бізнесу, залучення робочої сили, оперативна взаємодія між працівником і роботодавцем тільки зміцнить економічний фронт країни. Як підсумок, міцна економіка та армія – міцна країна! Наближаємо перемогу разом!
Топ новини
