Українське законодавство продовжує планомірно оновлюватися та наближатися до права Європейського Союзу (далі за текстом – ЄС). Як закріплено в преамбулі до Конституції України [1], наш курс - це європейський та євроатлантичний шлях. Враховуючи, що з 23.06.2022 року Україна є кандидатом на членство у ЄС, ми маємо ще активніше працювати над модернізацією політичних інститутів.
Черговим підтвердженням продуктивної роботи у цьому напрямку, став ухвалений у другому читанні та в цілому Законопроєкт №4049 [2], який спрямований на гуманізацію окремих норм кримінального та адміністративного законодавства. Відповідний документ також сприятиме виконанню рішень Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ).
Окремої уваги заслуговують зміни, передбачені Законопроєктом №4049 щодо застосування покарання у виді довічного позбавлення волі. Вже багато років в юридичній спільноті ведуться дискусії, щодо застарілих норм Кримінального Кодексу України (далі за текстом - ККУ), у якому й досі не передбачено застосування умовно-дострокового звільнення до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.
В контексті цього варто згадати про відому справу «Петухов проти України (№ 2)» - заява № 41216/13 [3]. У рішенні по цій справі від 12.03.2019 року (набуло статусу остаточного 09.09.2019 року) ЄСПЛ закликав Україну змінити процедуру дострокового звільнення від довічних покарань.
В чому полягає проблема? Ну, по-перше, як відомо, до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі не може бути застосована амністія (пункт «б» частини першої статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» [4]). По-друге, актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п’яти років (частина друга статті 87 ККУ[5]).
Аналізуючи вищезазначені норми чинного законодавства можна дійти висновку, що в Україні, на жаль, так і не було створено дієвого механізму пом’якшення покарання у виді довічного позбавлення волі. Вертаючись до рішення по справі «Петухов проти України (№ 2)» в ЄСПЛ зазначили, що довічне позбавлення волі без права перегляду такого покарання та відсутність перспективи звільнення суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі за текстом – Конвенції).
Тож для врегулювання відповідного питання, Законопроєктом №4049 пропонується внести зміни до статті 82 ККУ та передбачити можливість для заміни довічного позбавлення волі на покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк після відбуття засудженим не менше п’ятнадцяти років позбавлення волі. Невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м’яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м’яким Тобто, якщо Президент України підпише вищезазначені зміни, то загальний строк тримання під вартою для довічно позбавленої особи складатиме не менше тридцяти років.
Законопроєктом №4049 також передбачені зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі за текстом – КПКУ), а саме частину другу статті 31 КПКУ доповнити абзацом третім такого змісту «Клопотання (подання) про розв'язання питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк розглядається колегіально судом у складі трьох суддів».
Міністерство юстиції України, яке є автором проєкт закону №4049, пропонувало скасувати й адміністративні арешти за деякі категорії правопорушень передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі за текстом – КУпАП), а саме: за незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (стаття 44 КУпАП), за повторне порушення водієм правил керування транспортним засобом (стаття 121 КУпАП) та за повторне розпивання пива та слабоалкогольних напоїв у громадських місцях (стаття 178 КУпАП). У кінцеву редакцію, підписаного Головою ВРУ, Законопроєкту №4049 вищезазначені пропозиції не потрапили, депутати їх не підтримали, натомість штрафи за такі правопорушення зросли.
Так за зберігання наркотичних засобів без мети збуту у невеликих розмірах штрафуватимуть від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі за текстом - НМДГ) (850 - 1700 грн), за повторне розпивання пива у громадських місцях від десяти до двадцяти НМДГ (170 – 340 грн), за повторне порушення правил керування ТЗ від п’ятдесяти до ста НМДГ (850 - 1700 грн).
Ще однією новелою КПКУ стане врегулювання питання ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після набрання судовим рішенням законної сили. В контексті цього варто згадати справу «Найдьон проти України», що набула статусу остаточного 14.01.2011 року (заява № 16474/03) [6], в своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що ненадання заявнику національними судами можливості отримати копії запитуваних документів – є порушення прав заявника, гарантованих статтею 34 Конвенції. Враховуючи це, КПКУ пропонують доповнити новою статтею 5331, якою передбачається право виправданого, засудженого, особи, стосовно якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру, потерпілого, представника юридичної особи, їхніх захисників та законних представників звернутись із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, стороною в якому вони були, до суду, де вони зберігаються. У засуджених також з’явиться можливість подати заяву про надання електронних копій матеріалів кримінальної справи.
Такі електронні копії будуть надсилатися судом до адміністрації установ виконання покарань за допомогою електронної пошти або інших засобів зв’язку у строк, об’єктивно необхідний для їх виготовлення, але не більше тридцяти днів з дня надходження такого звернення.
Враховуючи вищезазначене, прийнятий Закон (Законопроєкт №4049) сприятиме врегулювання питань, які суперечать практиці ЄСПЛ щодо застосування положень ККУ, КУпАП, КПКУ. Разом з тим, значна кількість юридичних неузгодженостей ще залишається не вирішеною, а отже політичні інститути країни мають модернізовуватися й надалі та бажано швидше (Законопроєкт №4049 пролежав у Парламенті більше 2-х років).
Попереду нас очікує ще багато законотворчої роботи, реалізація якої, я впевнена, наближатиме наше законодавство до кращих європейських стандартів.
Топ новини
