Поліомієліт - це вірусне захворювання, яке може вражати спинний мозок, викликаючи м'язову слабкість і параліч. Вірус поліомієліту потрапляє в організм через рот, зазвичай через руки, забруднені калом інфікованої людини.
Фото:allafrica.com, малыша прививают от полиомиелита
Поліомієліт частіше зустрічається у немовлят і дітей молодшого віку і виникає в умовах поганої гігієни. Якийсь час поліомієліт називався дитячим паралічем, хоча він вражав не тільки молодих. Параліч зустрічається частіше і важче, коли інфекція виникає у літніх людей.
Поліомієліт - це загальна назва поліомієліту, яке походить від грецьких слів «сірий» і «кістковий мозок», що позначають спинний мозок, і суфікса «itis», що означає запалення.
Починаючи з 50-х рр. XX століття провідні країни світу почали проводити масову вакцинацію від поліомієліту, а в 1988 р зусиллями ВООЗ та ЮНІСЕФ вакцинація була впроваджена повсюдно, завдяки чому випадки хвороби стали одиничними.
Число випадків поліомієліту в Сполучених Штатах різко знизилося після впровадження вакцини проти поліомієліту в 1955 році й розробки національної програми вакцинації. Останні випадки природного поліомієліту в США відбулися в 1979 році. Велика частина населення світу проживає в районах, що вважаються вільними від циркуляції диких поліовірусів. Мандрівники в країни, де все ще трапляються випадки поліомієліту, повинні знати, що у них є імунітет або вони повинні пройти повну імунізацію. У 2008 р до цих регіонів відносяться Африка, Південно-Східна Азія і Східне Середземномор'я. 
фото: Наслідки поліомієліту
У вересні 2015 р випадки поліомієліту були зареєстровані у нас на Західній Україні й це були перші випадки хвороби в Європі з 2010 року і перші в Україні з 2006 року Циркуляція вірусу в регіоні була обумовлена зниженням колективного імунітету через мале охоплення населення вакцинацією і зростанням кількості непровакцинованих людей.
Поліомієліт викликається одним з трьох типів поліовірусів (які належать до роду ентеровірусів). Ці віруси поширюються при контакті між людьми, з виділеннями з носа і рота, а також при контакті з зараженими фекаліями. Поліовірус потрапляє в організм через рот, збільшуючи свою кількість по шляху в травний тракт, де він розмножується далі. 
фото: вірус поліомієліту
Приблизно в 98% випадків поліомієліт протікає в легкій формі, протікає безсимптомно або має симптоми, схожі на вірусні. При паралітичному поліомієліті вірус залишає травний тракт, потрапляє в кровотік, а потім вражає нервові клітини. Менш як 1-2% людей, які захворіли на поліомієліт, стають паралізованими. У важких випадках може бути паралізовано горло і грудна клітка. Якщо пацієнту не буде надана штучна підтримка дихання, це може привести до смерті.
Переважно уражається нервова система (сіра речовина спинного мозку), а також слизові оболонки носових проходів і кишківника.
У першому випадку настає паралітична форма хвороби - після поліомієліту виникають паралічі однієї або обох кінцівок (верхніх або нижніх), або запалення оболонок головного мозку - серозний менінгіт. Ускладнення включають параліч, найчастіше ніг. У деяких особливо важких випадках поліомієліт викликає параліч дихальних м'язів і може призвести до летального результату. 
фото: Наслідки поліомієліту
Після зараження, інкубаційний період зазвичай становить від шести до 20 днів з діапазоном від трьох до 35 днів.
Поширюється Поліомієліт так само, через заражену воду або їжу (фекально-оральна передача). У деяких випадках може бути орально-оральна передача через слину інфікованої людини.
Найбільш заразні пацієнти від семи до десяти днів до і після появи симптомів. Однак пацієнти потенційно заразні, поки вірус присутній в горлі, і калі. Вірус зберігається в горлі приблизно протягом одного тижня після початку хвороби й виділяється з калом протягом трьох-шести тижнів.
До 95 відсотків людей, інфікованих на поліомієліт, не мають симптомів. Однак інфіковані люди без симптомів можуть поширювати вірус і викликати в інших захворювання на поліомієліт. Близько чотирьох-п'яти відсотків інфікованих людей мають незначні симптоми, такі як жар, м'язова слабкість, головний біль, нудота і блювота. У 1-2% інфікованих розвиваються сильні м'язові болі та скутість в шиї та спині. Менше одного відсотка випадків поліомієліту призводить до паралічу.
Чи робить перенесене зараження поліомієлітом, імунітетом від повторного захворювання? Є три типи вірусу поліомієліту. Довічний імунітет зазвичай залежить від того, яким вірусом заражається людина. Другі напади рідкісні й виникають в результаті зараження вірусом поліомієліту іншого типу, ніж перший напад.
Існує два типи вакцини проти поліомієліту: тривалентне пероральна вакцина проти поліомієліту (tOPV), що вводиться всередину, і інактивована вакцина проти поліомієліту (IPV), що вводиться у вигляді ін'єкції. З січня 2000 р tOPV більше не рекомендується для імунізації в США.
Перша містить у собі штучно ослаблені й змінені живі віруси поліомієліту. Дана вакцина випускається у вигляді пероральних крапель. Друга вакцина у своєму складі має убиті віруси поліомієліту і вводиться вона ін'єкційно, за допомогою уколу в стегно.
І та й інша вакцини містять в собі всі чинні типи вірусу поліомієліту, яких налічується три. Що важливо знати, так це те, що введення вакцини від поліомієліту можна комбінувати із введенням будь-яких інших вакцин, за винятком щеплення БЦЖ. 
Рекомендований графік імунізації дітей передбачає введення ІПВ у віці від двох, чотирьох і шести до 18 місяців і від чотирьох до шести років. Дорослі, які подорожують до країн, де спостерігаються випадки поліомієліту, повинні переглянути свій імунізаційний статус, щоб переконатися, що вони несприйнятливі.
В Україні, на відміну від багатьох європейських держав, ризик зараження дитини туберкульозом та гепатитом B залишається на високому рівні. У зв'язку з цим, вакцинація дітей від зазначених захворювань в нашій країні відбувається в перші дні життя малюків. Щеплення від поліомієліту (ІПВ) починають робити дитині у два місяці й останнє щеплення ставиться в 14 років.
Вакцинація дітей в Україні:
перші 12-24 години після народження - проти гепатиту B
3-5 день життя - проти туберкульозу (БЦЖ)
1 місяць - друга вакцинація проти гепатиту B
2 місяці - перше щеплення від гемофільної (Hib) інфекції, поліомієліту (ІПВ) і АКДС (дифтерія, коклюш, правець)
4 місяці - друга вакцинація проти ІПВ, АКДС і Hib-інфекції
6 місяців - третє щеплення від гепатиту B, поліомієліту (ОПВ), дифтерії, коклюшу та правця
12 місяців - перша вакцинація проти КПК (кору, паротиту та краснухи), а також третє щеплення від гемофільної інфекції
1,5 року - четверта вакцинація від поліомієліту (ОПВ) та АКДС
6 років - щеплення від кору, краснухи, паротиту, поліомієліту (ОПВ) та ревакцинація проти дифтерії та правця (АДС)
7 років - ревакцинації проти туберкульозу (БЦЖ)
14 років - щеплення від поліомієліту (ОПВ)
16 років - вакцинація від правця і дифтерії (АДС-М)
Вакцина проти поліомієліту потрібно всім дітям, які відвідують дошкільні установи й школи.
Чи робить перенесене зараження поліомієлітом імунітетом? Є три типи вірусу поліомієліту. Довічний імунітет зазвичай залежить від того, яким вірусом заражається людина. Другі напади рідкісні й виникають в результаті зараження вірусом поліомієліту іншого типу, ніж перший напад.
Вакцина проти поліомієліту забезпечує кращий захист від поліомієліту. Діти повинні отримати чотири дози інактивованої поліовакцини (ІПВ) для захисту від поліомієліту, по одній дозі для кожного з наступних вікових категорій: 2 місяці; 4 місяці; від 6 до 18 місяців; від 4 до 6 років. 
Діти, які будуть подорожувати в країну, де ризик зараження поліомієлітом вище, повинні пройти серію вакцинацій перед від'їздом в поїздку.
Якщо дитина не може виконати описану вище серію рутинних процедур перед від'їздом, рекомендується наступний прискорений графік:
перша доза у віці 6 тижнів і старше,
друга доза через 4 або більше тижнів після першої дози,
третя доза через 4 або більше тижнів після другої дози,
четверта доза через 6 або більше місяців після третьої дози.
Більшості дорослих вакцина проти поліомієліту не потрібно, тому що вони вже були вакциновані в дитинстві.
Е три групи людей схильних до вищого ризику, їм слід розглянути можливість вакцинації проти поліомієліту в наступних ситуаціях:
Ви подорожуєте в країну, де ризик захворювання на поліомієліт вище. Запитайте у свого особистого лікаря актуальну інформацію про те, чи потрібно вам робити щеплення.
Ви працюєте в лабораторії й обробляєте зразки, які можуть містити поліовірусу.
Ви - медичний працівник, що лікує пацієнтів, які можуть хворіти на поліомієліт, або мати тісний контакт з людиною інфікованим поліовірусом.
Дорослі в цих трьох групах, які ніколи не вакцинували проти поліомієліту, повинні отримати три дози ІПВ:
Перша доза в будь-який час,
Друга доза через 1-2 місяці,
Третя доза через 6-12 місяців після другої.
Як можна запобігти поліомієліт? Підтримка високих рівнів імунізації проти поліомієліту в суспільстві - це єдина найбільш ефективна профілактична міра.
PPS - це захворювання, яке вражає тих, хто вижив після поліомієліту через 10-40 років після одужання від початкової інфекції. PPS характеризується подальшим ослабленням м'язів, які раніше були вражені поліомієлітною інфекцією. Симптоми включають втому, повільно прогресує м'язову слабкість і погіршення стану. Біль в суглобах і деформації кісток є звичайним явищем. PPS зазвичай не є небезпечним для життя. Немає відомої причини або ефективного лікування PPS.
Раніше ми повідомили, про те що популярну програму визнали головним джерелом вірусів для смартфонів.
Також Postfactum розповідав, що з жовтня - Міжнародний день визнання вірусів: актуальність свята.
Нагадаємо також про те, що Кабмін відзвітує перед Радою про результати боротьби з COVID-19.
Топ новини
