Україна завершила будівництво першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Всі роботи НАЕК "Енергоатом" виконав чітко в терміни, певним розпорядженням уряду від 2017 року. Тоді ж Компанія отримала ліцензію на будівництво об'єкта і його подальше введення в експлуатацію.
Фото: УНІАН
Ще 14 пускових комплексів добудують до 2040 року - паралельно з заповненням майданчика сховища контейнерами з ВЯП.
Уже проведено заводські приймальні випробування і встановлено обладнання компанії Holtec International. Далі - етап його налагодження, а також отримання необхідних дозволів і ліцензій.
"Спати" просто неба
Всі споруди сховища готові до прийому та перевантаження відпрацьованого ядерного палива. В рамках першого пускового комплексу встановлені чотири системи зберігання матеріалів і зведено всю необхідну інфраструктуру. Забетонований майданчик, на якій і будуть розміщені контейнери з ВЯП, чекає першу партію.
Головне питання - невже зберігати ядерне паливо будуть просто неба? Саме так, пояснюють інженери і фахівці Енергоатому. Завдяки технології, що використовується в багатьох країнах світу, відпрацьоване паливо спокійно "спить" в двостінних контейнерах з нержавіючої сталі, незважаючи ні на дощ, ні на сніг, ні на техногенні катастрофи або несподівані стихійні лиха.
Головний інженер ЦСВЯП Андрій Савін пояснює, що після завершення будівельних робіт потрібно виконати ряд налагоджувальних операцій - випробувань обладнання та систем. Їх проводитимуть як фахівці відокремлених підрозділів "Енергоатому" - "Атомпроектінжінірінґа" і "Атомремонтсервіс", так і фахівці МАГАТЕ, яких чекають на майданчику сховища в березні наступного року.
Крок до енергонезалежності
Завершення будівництва ЦСВЯП стане черговим кроком до енергетичної незалежності від Росії, оскільки до цього Україна вивозила ВЯП з трьох своїх АЕС на технологічну витримку з подальшою переробкою в РФ, і це коштувало Енергоатому близько 200 млн доларів щорічно. Але найголовніше, що в переробці відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС саме в РФ немає жодної технологічної або економічної доцільності. Вивіз на переробку здійснюються за інерцією і схемою радянських часів, а Україні від цього тільки очевидні збитки.
Отже, введення сховища в експлуатацію - це важливе геополітичне рішення. Таким чином вітчизняна атомна енергетика остаточно позбудеться залежності від російських спеціалізованих підприємств по переробці і тимчасового зберігання ВЯП. Енергоатом отримає можливість заощаджувати мільйони доларів і знизить власні витрати на виробництво електроенергії.
Створення умов для тривалого і безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива є стратегічним пріоритетом не тільки Енергоатому, а й взагалі держави України, адже вітчизняні атомні станції виробляють більше 50% від загального обсягу електроенергії. І тому функціонування ЦСВЯП - це гарантія подальшої стабільної і безпечної експлуатації українських АЕС.
Подібні українського ЦСВЯП сховища - високотехнологічні об'єкти з максимальним рівнем ядерної та радіаційної безпеки з використанням обладнання і технологій Holtec - експлуатуються в Іспанії, на атомних станціях Аско і Хосе Кабрера. Устаткування Holtec для сухого зберігання ВЯП використовують також в Бельгії, Швеції, Великобританії та США.
Стійкі до землетрусів і катастроф
Експерти МАГАТЕ зараз готуються до фінальних процедур майданчика ЦСВЯП. Інженери розповідають: вони задоволені ходом робіт. За їхніми висновками, сховище буде працювати так, що ні люди, ні навколишнє середовище навіть не помітили б його, якби не знали, що саме зберігається у величезних контейнерах синього кольору.
За оцінками фахівців, Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива не дасть шкідливого впливу на навколишнє середовище в цілому і грунтові води, в тому числі навіть у разі запроектних аварій. Адже "суха" технологія дозволяє зберігати ВЯП в середовищі інертного газу в двостінних контейнерах з нержавіючої сталі, завантажених в захисні бетонні модулі.
Дві оболонки не тільки виконують функцію бар'єрів, які запобігають втрати води в системі радіонуклідів з відпрацьованих паливних збірок, а й захищають самі збірки від зовнішніх екстремальних впливів природного і техногенного походження. Міцність конструкцій цієї системи було перевірено в змодельованих ситуаціях пожежі, вибуху, землетрусу і навіть падіння на них літака.
Фахівці стверджують, що зона потенційного впливу на навколишнє середовище навіть у разі максимальних проектних і запроектних аварій охопила б територію радіусом до 1 кілометра. Найближчі до ЦСВЯП населення території - в 13 кілометрах від нього, найближчий населений пункт - смт Іванків - розташований в 40 кілометрах від сховища. До Києва - 110 кілометрів, до Чернігова - 90 кілометрів.
Проект будівництва ЦСВЯП пройшов комплексну державну експертизу - екологічну, санітарно-епідеміологічну, ядерної та радіаційної безпеки, техногенного впливу, експертизи міцності, надійності та довговічності. 23 грудня 2016 спеціалізована державна експертна організація Мінрегіонбуду - ДП "Укрдержбудекспертиза" - надала позитивний експертний звіт по проекту будівництва сховища.
Плюси для регіону
Партію з 94 контейнерів власного виробництва на суму 300 000 000 доларів для перших чотирьох пускових комплексів ЦСВЯП надасть компанія Holtec International. Надалі Україна підхопить ініціативу і зробить контейнери самостійно і навіть буде експортувати їх в країни, які нещодавно прийняли стратегічне рішення розвивати власну атомну енергетику.
Для виробництва контейнерів наша країна буде потребувати спеціального бетону. Тому найближчим часом поблизу ЦСВЯП почнеться будівництво бетонного заводу. Це - одна з вагомих переваг функціонування сховища в регіоні, адже новий завод є гарантією створення нових робочих місць і супутньої інфраструктури.
Топ новини
