Минулий рік був безперервною зоною турбулентності для сільськогосподарського сектора України, і ці потрясіння створили як проблеми, так і нові можливості.
Фото: УНІАН
Ближче до кінця 2020 року уряд вирішив реанімувати Міністерство аграрної політики і продовольства, усвідомлюючи важливість спеціалізованого відділу для одного з ключових секторів економіки, який буквально годує не тільки всю Україну, а й значну частину решти світу.
Найважливіше сільськогосподарське відомство країни було розпущено в серпні 2019 року шляхом злиття з Міністерством економіки в одну структуру - Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства. Водночас учасники ринку і агропромислові об'єднання категорично не підтримали цю ідею президента України і назвали її реформістським популізмом.
Але вже в січні 2020 роки сам Володимир Зеленський передумав і заявив, що Мінсільгосп потрібно повернути.
«Час показав, що деякі міністерства потрібно розділити. Є питання до Мінекономіки, тому що воно займається сільським господарством і всім іншим. Тепер нам потрібна нова концепція і новий підхід», - сказав Глава держави.
Після зміни складу Кабінету міністрів в березні минулого року новий прем'єр-міністр Денис Шмигаль став більш детально говорити про активізацію діяльності Мінсільгоспу і торгівлі, підкресливши, що це потрібно зробити якомога швидше. Він заявив, що формування повноцінного Мінсільгоспу можна очікувати на початку 2021 року.
Отже, за два тижні до нового року, 17 грудня, Верховна Рада призначила новим міністром майбутнього міністерства Романа Лещенко, екс-главу Госгеокадастра. 28 грудня Кабінет міністрів скасував рішення про приєднання Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки, що офіційно ініціювало створення незалежного відомства.
«Відновлення історичної справедливості та оновлення профільного міністерства - питання, яке турбує всіх без винятку аграріїв в нашій державі. Однією з пріоритетних завдань нового міністерства стане наведення порядку в правових відносинах в країні», - сказав Лещенко.
Новий міністр також оголосив про початок масштабної інвестиційної програми по іригації на півдні України, про посилення боротьби з відшкодуванням ПДВ через «системи», затінення земельних відносин і «нормальне» оподаткування кожного гектара землі.
Відзначимо, що закон про держбюджет на 2021 рік, схвалений Радою, не передбачає ні копійки на оновлення Міністерства агропромислового комплексу, що може уповільнити будь заявлені ініціативи.
Земельна реформа
У ніч на 31 березня минулого року відбулося воістину історичне і довгоочікуване для України подія, яка запам'ятається як «Ніч землі»: Рада прийняла закон про відкриття ринку землі.
Це рішення країна приймала багато років. На останньому етапі, який тривав кілька місяців, опозиція перешкоджала розгляду законопроєкту і внесла незліченну кількість поправок, а вже прийнятий закон був оскаржений в Конституційному суді. До речі, останній ще не виніс остаточного рішення про те, чи суперечить право розпоряджатися своєю землею нормам Основного закону України.
Остаточна версія закону суперечить початковим пропозиціям його ініціаторів: продавати і купувати землю можуть тільки фізичні особи - громадяни України (які не іноземці!), і тільки до 100 га в одних руках.
Як зазначив прем'єр-міністр Шмигаль, відкриття ринку в такій формі дозволить усунути тіньові плани з країною і закласти основу для цивілізованих земельних відносин.
«Зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення є важливим стимулом для розвитку економіки, сільського господарства та агропромислового комплексу України», - сказав глава уряду.
Очікується, що ринок землі сільськогосподарського призначення відкриється в липні цього року. На той час депутатам належить ухвалити ряд додаткових законів про землю, а уряд запустить програми для дешевих кредитних фермерів, необхідних для покупки землі.
Разом з тим в Україні триває децентралізація земельних відносин. Торік за розпорядженням президента Зеленського державний Геокадастр почав передачу всіх державних сільськогосподарських земель в комунальну власність.
Крім того, найближчим часом буде проведена загальнонаціональна інвентаризація всіх земель, наявних в Україні, і ця інформація буде доступна на інтерактивній карті країни.
«Мільйони гектарів землі знаходяться в тіні, посіви вирощуються, податки не сплачуються. А за останні двадцять років за програмою безкоштовної приватизації вкрали п'ять мільйонів гектарів ріллі», - визнав новий міністр АПК Лещенко.
Хочеться вірити, що ці помилки будуть виправлені в новому 2021 році.
Неврожай
Українським аграріям не вдалося зібрати третій рекордний урожай зерна поспіль. Попри оптимістичні прогнози, урожай 2020 року виявився на сім мільйонів тонн нижче показника попереднього року. Всього торік Україна зібрала 65,4 млн тонн зерна, що в основному скоротило виробництво найважливіших експортних культур - пшениці і кукурудзи.
Це пов'язано з аномальною посухою, яка зіпсувала частину врожаю на півдні країни. У багатьох українських фермерів не було ні зерна, ні грошей, щоб почати нову посівну. Тільки в Одеській області фермери втратили 15 мільярдів гривень, а один з місцевих фермерів покінчив життя самогубством через втрату врожаю.
«У цьому році фермери зібрали менше зернових і олійних культур. Однак цього буде достатньо для задоволення внутрішнього попиту. Крім того, експорт зерна за останній період залишається в першій п'ятірці», - сказав заступник міністра економічного розвитку Тарас Висоцький.
Випробування для фермерів на цьому не закінчилися. Через пандемію коронавірусу і глобальної продовольчої паніки ціни на зерно різко зросли. Зокрема, ціна на кукурудзу зросла у два-три рази, а фермери, які раніше підписували ф'ючерсні контракти за нижчою ціною, відмовлялися продавати зерно в збиток.
Зростання цін на харчові продукти
Дефіцит зерна вже підігрів ціни на комбікорми, які складають значну частину вартості продуктів тваринництва - яєць, молока і м'яса.
Асоціація власників ранчо України прогнозує, що високі ціни на курячі яйця - від 30 грн за десять, що спостерігалися в грудні - залишаться на колишньому рівні або навіть збільшаться до початку 2021 року.
«Після новорічних свят споживчий попит впаде, але ціни на яйця, швидше за все, виростуть, оскільки поголів'я птиці поступово падає, а ціни на ринку сировини продовжують рости», - попереджають експерти.
Ціни на молоко також виростуть на початку року - ціни на свинину і яловичину виростуть приблизно на п'ять відсотків. А новий спалах пташиного грипу, зареєстровано у двох регіонах України в грудні, може привести до різкого стрибка цін на курятину та поставити під сумнів експорт м'яса птиці з країни.
Надії на краще
Проте, новий 2021 обіцяє бути набагато кращим за попередній.
Україна, як і весь інший світ, поступово звикає до пандемії. Бізнес, в тому числі за кордоном, адаптувався до нових норм гігієни і аварійним режимам роботи. Наші співгромадяни навчилися жити в умовах локдауну, і продовольча паніка навряд чи повториться, як це було в березні 2020 року, коли гречка, цукор і туалетний папір розлилися з прилавків, штучно створивши товарний дефіцит.
Якщо уряд дотримається своїх обіцянок, Україна запустить велику програму будівництва іригаційних систем в Новий рік, і посуха більше не буде вироком для фермерів.
Крім того, у 2021 році держава розширила держпідтримку на нові напрямки - садівництво, хмелярство, виноградарство, органічне виробництво. У цьому році для цих галузей може початися нове життя.
«Минулий рік був нетиповим для України з точки зору економічної ситуації і обмежень через COVID-19, а також погодних умов форс-мажору. Попри те, що сталося у 2020 році, сільськогосподарське виробництво в Україні продовжить демонструвати профіцит», - сказав заступник міністра економічного розвитку.
Український агропромисловий комплекс вступив у 2021 рік з новими надіями і уроками минулого. Тепла зима і своєчасний посів створюють хороші умови для нового рекордного врожаю. А майбутнє відкриття земельного ринку стане новим цікавим досвідом для українських землевласників.
Топ новини
