Дослідження Національного антарктичного наукового центру: що знайшли у складі клітин морських животних

Дослідники Національного антарктичного наукового центру презентували результати дослідження, яке проводили з 2019 року.

Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) – державний оператор України у Анктартиці; державний науково-дослідний заклад у структурі Міністерства освіти і науки України, який забезпечує роботу української антарктичної станції «Академік Вернадський» та координує дослідження Антарктики в Україні.

Центр організує щорічні антарктичні експедиції на Вернадський Академік. У своїй роботі керується Державною цільовою науково-технічною програмою проведення досліджень у Антарктиці на 2011-2020 роки.

Українські вчені Національного антарктичного наукового центру у співпраці з вченими Європейського Союзу почали вивчати поширення глобальних забруднювачів в екосистемі Південного океану.

Такі дослідження проводяться саме в Антарктиді, тому що там кількість місцевого або постійно проживаючого населення настільки низька, що не завдає екологічної шкоди природі та мешканцям. Також результати досліджень проведених в Антарктиці означають, що всі забруднювачі, які були знайдені в шкаралупі яєць пінгвінів, зразках тканин морських котиків і риб - це забруднювачі, які пройшли весь харчовий ланцюжок і потрапили на найдальшу точку нашої планети у складі клітин живих істот.

Аналіз вміст забруднюючих речовин проводилися у пробах морських істот. Загалом у ході дослідження було відібрано 14 проб.

В аналізах відібраних проб було виявлено ртуть. Її токсичні концентрації виявлені у 8 із 14 проб. Надвисокі концентрації ртуті зафіксовані навіть у пробі плаценти тюленя Уедделла (більш ніж удвічі), яйцях пінгвінів Аделі (майже втричі), а також у м'язах морської зірки, пінгвінів дженту та тюленів-крабоєдів. Джерелами її поширення є вулкани, лісові пожежі та спалювання вугілля у теплоелектростанціях. Швидше за все, в Антарктиду ртуть потрапляє переважно з перенесенням атмосферних мас та випадає з опадами.

Інші метали, знайдені у пробах у високих концентраціях, – це кадмій та свинець. Найвищі концентрації металів були у макрофітах.

Також при аналізі вчені виявили нові фосфороорганічні вогнетривкі речовини та пластифікатори. Найбільше цих речовин - чотири - зафіксовано в пробі тканин риби нототенії.

У всіх пробах було виявлено антипірени (полібромовані дифеніл-ефіри). Це речовини, які додаються до промислових товарів, щоб знизити ризик їх займання (просочування шин, пластикові контейнери для телевізорів та екранів комп'ютерів тощо). Їхні загальні концентрації перевищують екологічні стандарти в пробах морської зірки та морського їжака.

^{Інфографіка Національного антарктичного наукового центру}

Також під час аналізів було виявлено 33 забруднювачі, які викликали особливе занепокоєння, оскільки можуть мати негативні наслідки для навколишнього середовища та здоров'я людини, проте поки що не регулюються будь-яким законодавством в жодній із країн.

До них відносяться промислові хімікати, фармацевтичні препарати та продукти їх розпаду, парабени, пестициди та інсектициди та продукти їх розкладання, нікотин та кофеїн.

Скринінг на присутність понад 65 тис. підозрілих речовин показав наявність у пробах додатково 56 речовин, на які слід звернути увагу екологам та вченим.

Рівень забруднення проб біоти з Антарктики нижчий, ніж у європейських морях, тому що на цьому континенті немає постійного населення та промисловості.

"Однак тривожним є сам факт їхньої наявності в такому віддаленому від людської діяльності регіоні. Якщо вищеперелічені речовини знайдені навіть в Антарктиці, це означає, що вони поширюються без обмежень по всій планеті і загрожують усім без винятку екосистем. Отримані майже в безлюдній Антарктиді дані є вагомим аргументом на користь спільних глобальних дій для зняття з виробництва або заміни виявлених стійких біоакумулюючих хімічних речовин на більш екологічні альтернативи", - йдеться у повідомленні Євгена Дикого, керівника НАНЦ.

Нагадаємо, раніше було виділено кошти і куплено криголам для роботи вчених в Антарктиді. Рано в ранці, 5 жовтня вже український криголам James Clark Ross увійшов до одеського порту.