Чиста вода та санітарія - мета сталого розвитку №6 прийнята ООН

Нарівні із проблемою голоду існує проблема нестачі чистої води. Вода покриває 70% земної кулі, і багато хто думає, що її вистачить усім. Проте вже сьогодні існує гостра нестача. Тільки 3% усіх водних ресурсів Землі — прісна вода, і дві третини її заховані в замерзлих льодовиках або недоступні для використання.

Ця проблема також пов'язана зі зміною клімату та екологічними проблемами.

Зокрема, якщо запобігти підвищенню температури на планеті вище 1,5 градуса за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальним періодом, то можна вдвічі скоротити проблему нестачі прісної води, зазначає ООН. Організація також зазначає, що стійкі водопостачання та санітарія можуть щорічно запобігти загибелі понад 360 000 новонароджених дітей.

Від нестачі води страждають понад 40 відсотків людей, і ця тривожна цифра, за прогнозами, зростатиме разом із температурою. Хоча з 1990 року 2,1 мільярда людей покращили водовідведення, скорочення запасів питної води позначається на всіх континентах.

Згідно з прогнозом ООН, до 2050 року до 5,7 мільярда людей можуть проживати в районах, де не рідше одного місяця на рік відчуватиметься нестача прісної води.

Дедалі більше країн відчувають нестачу води, а посилення посухи та опустелювання вже посилює ці тенденції. До 2050 року очікується, що принаймні кожна четверта людина постійно відчуватиме нестачу води. ^{Шоста мета сталого розвитку - чиста вода та санітарія, фото: openshkola}
Безпечна та доступна за ціною питна вода для всіх до 2030 року вимагає, щоб ми інвестували в адекватну інфраструктуру, забезпечували санітарні умови та заохочували дотримання гігієни. Важливе значення має захист та відновлення екосистем, пов'язаних із водою.

Забезпечення загальної безпечної та доступної питної води передбачає охоплення понад 800 мільйонів осіб, які не мають базових послуг, та підвищення доступності та безпеки послуг для більш ніж двох мільярдів людей.

У 2015 році 4,5 мільярда людей не мали доступу до безпечних послуг у галузі санітарії (з належним видаленням або обробкою фекалій), а 2,3 мільярда людей не мали навіть елементарної санітарії.

Причини дефіциту прісної води

1. Урбанізація та індустріалізація

Чисту воду забруднюють пестициди та добрива з ферм, неочищені стічні води та промислові відходи. Вони потрапляють навіть у підземні води, внаслідок чого вода стає непридатною для пиття. Розливи нафти також завдають серйозної шкоди водним ресурсам планети.

Проблему забруднення води посилює урбанізація у різних країнах. Очікується, що до 2050 року у містах житиме 70% світового населення. Стрімка урбанізація потребує значних інвестицій в інфраструктуру очищення стічних вод. Багато міст не можуть собі цього дозволити, і обсяги неконтрольованих промислових відходів та неочищених стічних вод зростають. ^{Урбанізація та екологія - причини дефіциту чистої води, фото project}
2. Сільське господарство

Сільське господарство використовує 70% доступної у світі прісної води, але близько 60% її витрачається даремно через негерметичні іригаційні системи, а також вирощування культур, які поглинають дуже багато водних ресурсів.

Марнотратне використання води призводить до пересихання річок, озер і навіть підземних джерел. Крім того, сільське господарство забруднює воду добривами та пестицидами.

3. Зростання населення

За останні 50 років людство виросло більш ніж удвічі. Раніше люди споживали менше їжі, наприклад, для виробництва їжі потрібно було менше води — третина того обсягу, який використовується сьогодні.

У майбутньому для продовольства потрібно ще більше води, оскільки населення Землі, за прогнозами, зросте до 9 млрд людей до 2050 року. Проте вже сьогодні понад 40% населення світу живе у місцях, де тією чи іншою мірою відчувається нестача водних ресурсів.

^{Сільське господарство, причина дефіциту води, фото: ktovkurse}
Цілі

До 2030 року забезпечити загальний та справедливий доступ до безпечної та недорогої питної води для всіх.

До 2030 року забезпечити доступ до адекватних і справедливих засобів санітарії та гігієни для всіх і покласти край відкритій дефекації, приділяючи особливу увагу потребам жінок і дівчаток, а також тих, хто перебуває у вразливому становищі.

До 2030 року покращити якість води за рахунок скорочення забруднення, усунення скидання відходів та зведення до мінімуму викидів небезпечних хімікатів та матеріалів, скорочення удвічі частки неочищених стічних вод та значного збільшення обсягів рециркуляції та безпечного повторного використання у всьому світі.

До 2030 року суттєво підвищити ефективність водокористування у всіх секторах та забезпечити стійкий забір та постачання прісної води для вирішення проблеми нестачі води та значного скорочення кількості людей, які страждають від нестачі води.

^{Забезпечення чистою питною водою, фото: vyvoz}
До 2030 року запровадити комплексне управління водними ресурсами на всіх рівнях, у тому числі через транскордонне співробітництво, залежно від обставин.

До 2020 року захистити та відновити пов'язані з водою екосистеми, включаючи гори, ліси, водно-болотні угіддя, річки, водоносні горизонти та озера.

До 2030 року розширити міжнародне співробітництво та підтримку у нарощуванні потенціалу країн, що розвиваються, щодо заходів та програм, пов'язаних з водопостачанням та санітарією, включаючи збір води, опріснення, підвищення ефективності водокористування, очищення стічних вод, переробку та повторне використання технологій.

Підтримка та посилення участі місцевих спільнот у покращенні управління водними ресурсами та санітарією.

^{Антисанітарія, викликана відсутністю доступу до чистої води, фото: pikabu}
Чим нам загрожує дефіцит прісної води

Проблема нестачі чистої води має негативні наслідки для людства.

1. Відсутність постійного доступу до достатньої кількості води веде до антисанітарії та, як наслідок, до проблем зі здоров'ям.

Хвороби, які викликані відсутністю санітарії та гігієни, є однією з основних причин смертності у світі. Для дітей віком до 5 років хвороби, що передаються через воду, – холера, черевний тиф, дизентерія – є основною причиною смерті. За даними, наданими Світовим банком, 88% усіх захворювань, що передаються через воду, викликані небезпечною питною водою, неадекватною санітарією та поганою гігієною.

2. Дефіцит продовольства. За оцінками ООН, до 2030 року половина населення світу житиме у районах, де прісна вода недоступна для промислового, сільськогосподарського та індивідуального використання. Особливо вразливі посушливі регіони, що залежать від зрошення. Людство має навчитися раціонально використовувати воду у сільському господарстві, інакше брак водних ресурсів призведе до продовольчої кризи.

^{Близькосхідний регіон постраждав від нестачі опадів, що призвело до скорочення виробництва зернових культур. Урожай пшениці в Хераті, Афганістан, фото: fao}
3. Дефіцит продовольства разом із нестачею прісної води також сприяє зростанню міжнародних конфліктів. Імовірно, Ємен незабаром може стати першою країною у світі, де закінчилася вода. Це дасть поштовх масовій міграції та може призвести до збройного конфлікту. Те саме відбуватиметься і в інших регіонах планети, де в дефіциті водні та продовольчі ресурси.

Як бачимо, наявність чистої води, тісно пов'язане з антисанітарією, голодом та благополуччям населення. Саме тому забезпечення доступу до чистої води є однією з 17 цілей сталого розвитку, які є планом досягнення кращого і більш стійкого майбутнього для всіх. Ці цілі були названі в резолюції Генасамблеї «Порядок денний на період до 2030» року і вони замінили собою цілі розвитку тисячоліття.