Я серцем з Україною, але хочу жити у Лондоні: художниця створила скандальний «Комікс не про біженців»

Львівська художниця ( Kinder Album ) опублікувала серію ілюстрацій під назвою «Комікс не про біженців». За її словами, вона зобразила колишню подругу, яка поїхала з України у 2019 році, а тепер повчає українців, як жити і якою мовою говорити. Kinder Album каже, що не має нічого проти емігрантів та експатів, а лише засуджує лицемірство. Художниця вважає поведінку своєї колишньої подруги псевдопатріотизмом. Великому числу людей комікс припав не до душі.

«Це історія про одну конкретну жінку, яка у 2019 році поїхала народжувати дитину до США, а у 2020-му переїхала до Англії. І з початком війни вона щодня постить патріотичні сторіс та повчає українців, якою мовою їм розмовляти і як вести війну», — розповіла художниця Bird in Flight.

Назва коміксу, за її словами, з'явилася в процесі публічного обговорення, оскільки багато хто вирішив, що він розповідає про біженців.

Kinder Album пояснює, що не має нічого проти емігрантів, засуджуючи лише лицемірство.

«Мене обурило, що вона хейтить українок, які говорять російською мовою в Лондоні. Якщо іммігрував, то треба визнати нарешті, що ти хочеш жити в іншій країні, бо тобі не подобається Україна, і не постити псевдопатріотичні пости з жовто-блакитними сердечками щодня і не розповідати якою мовою українцям між собою розмовляти та не давати інших цінних порад».

Проте деякі відомі українці, які живуть за кордоном, критикують коміск.

«Я вже чув, що автори, які живуть не в Україні, не повинні представляти Україну. Я єврей на 100%, громадянин Швеції, мої доньки на чверть українки та онуки на одну восьму, живуть в Англії. Сьогодні ми усі вважаємо себе українцями. Не жени каламутну хвилю», - каже фотограф Міша Педан.

«Я думаю, що ви створили збірний, карикатурний, безпідставно образливий образ, в якому безліч людей можуть себе, хай навіть частково, впізнати», - вважає і мистецтвознавець Надія Бернар-Ковальчук (живе у Франції).

За словами Бернар-Ковальчук, комікс відкрив дискусію на ширші теми: право емігрантів голосувати, подвійне громадянство, хто такі «справжні українці» та хто має право на емоційне переживання війни. «Тому стверджувати, що комікс — ніякий образ, що не узагальнює, не стейтмент і не позиція, а лише «ілюстрація історії однієї знайомої», щонайменше, дивно», — вважає мистецтвознавець.

«Здається, я зачепила якусь дуже болючу тему, розрізала чиряк, і посипалися коментарі різних людей, які вирішили, що цей комікс про них, і почали виправдовуватися. Але мені насамперед було важливо висловити свої рефлексії з приводу речей, які я вважаю нещирими, та поділитися з іншими своїми думками у такій формі коміксу», - відповідає хужниця.